УДОСКОНАЛЕННЯ СХЕМИ ЛІКУВАННЯ МАЛАСЕЗІОЗНОГО ДЕРМАТИТУ СОБАК

Анотація

У статті наведено результати лікування маласезіозного дерматиту собак з використанням настоянки прополісу. Для підтвердження діагнозу МДС, від хворих собак при генералізованій формі перебігу МДС, з уражених поверхонь шкіри, матеріал відбирали клійкою стрічкою. Стерильними ватними тампонами здійснювали відбір вмісту уражених слухових проходів. Робили змиви із уражених поверхонь шкіри і відразу висівали на транспортні поживні середовища. В лабораторії кафедри готували мазки, фарбували за Романовським-Гімзе, Грамом та лужним метиленовим синім. Досліджуваний матеріал висівали на модифікований агар Сабуро з поліміксином та лактозою, середовище Діксона. Посіви інкубували в термостаті за температури 370С протягом 24 – 72 години. Враховували характер зростання виділених культур маласезій. Наявність у собак імунодефіцитних станів ми перевірили з використанням дискретного методу виявлення імуноглобулінів в сироватці крові за допомогою ПЕГ – 6000. Для визначення рівня імуноглобулінів та для визначення оптимальної схеми лікування було сформовано 4 групи собак, по 5 тварин у групі, які відбирались за принципом аналогів. До собак першої та другої групи були віднесені тварини з ознаками зовнішнього отиту. Собаки третьої та четвертої групи мали генералізовану форму МДС.
При мікроскопії мазків, виявили гриби роду Malassezia, у вигляді дрібних матрьошкоподібних, чи еліпсоїдних клітин, які забарвлювалися грампозитивно. На середовище Сабуро з глюкозою, формувалися пухкі колонії сіро-білого кольору, з бархатистою каймою. На агарі Діксона утворювались гладкі колонії з нерівними краями, колонії при цьому були сіро-білого кольору з дещо жовтуватим відтінком. Виділений штам володів каталазною активністю.
Собаки другої та третьої групи, лікували з використанням імуностимулятора. За результатами проведених досліджень, кращою схемою лікування собак, при запаленні слухового проходу були результати другої групи, де були застосовані вушні краплі Суролан в дозуванні 3 краплі в кожен слуховий прохід 2 рази на добу, використання 2% розчину хлоргексидину та використання настоянки прополісу 1 раз в день. Така схема виявилася більш ефективною, оскільки курс лікування було скорочено. Для контролю ефективності крім відсутності клінічних проявів зовнішнього отиту, враховували мікологічні дослідження.
Собаки третьої групи мали генералізовані ураження шкіри з явищами ліхеніфікації, гіперпігментації вентральних ділянок тіла. При лікуванні цієї форми маласезіозного дерматиту ми використовували комплекс препаратів, а саме - спрей Скінгард, яким зрошувати уражені ділянки шкіри 3 рази на добу в продовж 14 днів; для усунення свербіжу та для усунення алергічних реакцій використовували препарат апоквел 0,4 - 0,6 мг/кг 2 рази на добу; та для кращої регенерації шкіри використовували настоянку прополісу. Для усунення алергічних реакцій та свербіжу використовували препарат апоквел.