ОЦІНКА ОБ’ЄМІВ ВИКОРИСТАННЯ ПРОТИМІКРОБНИХ ПРЕПАРАТІВ У ВЕТЕРИНАРНІЙ ПРАКТИЦІ ТВАРИН-КОМПАНЬЙОНІВ
DOI:
https://doi.org/10.31073/onehealthjournal2024-IV-06Ключові слова:
великі дані, фармакоепідеміологія, протимікробні препарати, мікробіом, антибіотикорезистентністьАнотація
Сучасні інформаційні системи дозволяють фіксувати та відслідковувати багато параметрів ветеринарної практики майже в режимі реального часу. Цей потужний інструмент, який за вірного налагодження робочих процесів, є джерелом цінної інформації, в тому числі про структуру та кількість використання протимікробних препаратів. Дана інформація є особливо цінною при реалізації принципів єдиного здоров’я.
Проведено аналіз та оцінку об’ємів використання протимікробних препаратів у ветеринарній практиці дрібних тварин на прикладі конкретної клініки ветеринарної медицини за останні п’ять років. Інформацію отримано з бази даних ліцензованої приватної клініки ветеринарної медицини, що розташована на території Бучанського району Київської області. Досліджували кількість та частоту застосування протимікробних препаратів наступних груп: аміноглікозиди, бета-лактами, лінкозаміди, макроліди, похідні нітроімідазолу, сульфаніламіди, тетрацикліни, феніколи, фторхінолони, поліміксини, цефалоспорини ІІІ та цефалоспорини IV поколінь.
Встановлено, що за п’ять років 27,88% прийомів тварин-компаньйонів в клініці супроводжувалися використанням протимікробних препаратів. В середньому, ветеринарна клініка, проводила (9877,4±426,5) прийомів за рік. Статистично встановлено високу ступінь залежності між загальною кількістю проведених прийомів, від року до року, та кількістю прийомів з використанням протимікробних препаратів, коефіцієнт кореляції 0,83. Під час лікування тварин-компаньйонів, частіше використовували однокомпонентні протимікробні препарати (8953 випадки, 18,1% від загальної кількості прийомів), у порівнянні із комбінованими (4817 випадків, 9,75% від загальної кількості прийомів). Найчастіше в ветеринарній клініці ветеринарної медицини застосовували антибіотики групи бета-лактамів – 27,32% випадків, цефалоспорини – 24,3% випадків, макроліди – 22,6% випадків та фторхінолони – 18,36% випадків.
Посилання
Frisk P, Bergman U, and Kälvemark-Sporrong S. (2015). Exploring community pharmacists' experiences of surveying patients for drug utilization research purposes. Int J Clin Pharm; 2015 Jun;37(3):522-8. doi: 10.1007/s11096-015-0088-1.
Guidelines for ATC classification and DDD assignment 2024. (2023). 27th edition. WHO Collaborating Centre for Drug Statistics Methodology. Norwegian Institute of Public Health. Oslo, Norway, 202
3. Handl S, Dowd SE, Garcia-Mazcorro JF, Steiner JM, and Suchodolski JS. (2011). Massive parallel 16S rRNA gene pyrosequencing reveals highly diverse fecal bacterial and fungal communities in healthy dogs and cats. FEMS Microbiol Ecol; 2011 May;76(2):301-10. doi:10.1111/j.1574-6941.2011.01058.x. Epub 2011 Feb 1
PMID: 21261668. 4. Human Microbiome Project Consortium. (2012). Structure, function and diversity of the healthy human microbiome. Nature. 2012 Jun 13;486(7402):207-14. doi:10.1038/nature11234. PMID: 22699609; PMCID: PMC3564958.
Layton D, Hazell L, and Shakir A.W.S.(2011). Modified Prescription-Event Monitoring Studies: A Tool for Pharmacovigilance and Risk Management. Drug Saf; 2011 Dec 1;34(12):e1-9. doi:10.2165/11593830-000000000-00000.
Elseviers M, Wettermark B, Almarsdóttir A B, Andersen M, Benko R, Bennie M, Eriksson I, Godman B, Krska J, Poluzzi E, Taxis K, Vlahović-Palčevski V, and Vander Stichele R. (2016). Drug Utilization Research: Methods and Applications. Wiley Blackwell; 2016 Apr 8; 509. doi:10.1002/9781118949740.
Methods to analyse medicine utilization and expenditure to support pharmaceutical policy implementation. World Health Organization.201
8. Okpara EO, Ojo OE, Awoyomi OJ, Dipeolu MA, Oyekunle MA, and Schwarz S. (2018). Antimicrobial usage and presence of extended-spectrum β-lactamase-producing Enterobacteriaceae in animal-rearing households of selected rural and peri-urban communities. Vet Microbiol; 2018 May; 218:31-3
doi: 10.1016/j.vetmic.2018.03.013. Epub 2018 Mar 14. PMID: 29685218. 9. Strom B L, Kimmel S E, and Hennessy S. (2020). Pharmacoepidemiology. Sixth Edition. Wiley Blackwell; 2020. doi:10.1002/9781119413431.
Strom B L, Kimmel S E, and Hennessy S. (2022). Textbook of Pharmacoepidemiology. Third Edition. Wiley Blackwell; 2022. doi:10.1002/9781119701101
Suchodolski JS. (2016). Diagnosis and interpretation of intestinal dysbiosis in dogs and cats. Vet J; 2016 Sep; 215:30-7. doi:10.1016/j.tvjl.2016.04.011. Epub 2016 Apr 25. PMID:27160005.
Yaovi AB, Sessou P, Tonouhewa ABN, Hounmanou GYM, Thomson D, Pelle R, Farougou S, and Mitra A. (2022). Prevalence of antibiotic-resistant bacteria amongst dogs in Africa: A meta-analysis review. Onderstepoort J Vet Res; 2022 Oct 10;89(1):e1-e12. doi:10.4102/ojvr.v89i1.1970. PMID: 36331207; PMCID: PMC9639363.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 One Health Journal

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.

