Study of the botanical origin of bee honey of Ukraine

А.І. Кобиш; Т.В. Таран; О.М. Якубчак; Ю.А. Омельчун; М.Є. Романько

doi:10.31073/onehealthjournal2025-I-05

Автор(и)

А.І. Кобиш Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-9372-5016
Т.В. Таран Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-9370-8539
О.М. Якубчак Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-9390-6578
Ю.А. Омельчун Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-8895-7250
М.Є. Романько Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0003-0285-5603

DOI:

https://doi.org/10.31073/onehealthjournal2025-I-05

Ключові слова:

бджолиний мед, органолептичні показники, пилковий аналіз, домінуючі пилкові зерна, походження меду

Анотація

Мета досліджень полягала в аналізі бджолиних медів України за органолептичними показниками та видовим складом пилкових зерен, встановити їх походження, вид та ботанічну однорідність. Дослідження органолептичних показників та пилковий склад меду бджолиного проводили за допомогою методів, зазначених у ДСТУ 4497:2005 «Мед натуральний. Технічні умови». Ботанічну однорідність, тобто монофлорність або поліфлорність, визначали керуючись Наказом про затвердження Вимог до меду (Наказ МАППУ № 330 Про затвердження Вимог до меду, 2019). Нами проаналізовано 156 зразків меду бджолиного, отриманого з різних регіонів України. Встановлена відповідність вимогам щодо якості меду натурального за органолептичними показниками. З'ясовано різноманітність ботанічного походження. Аргументовано монофлорність 33 проб меду та поліфлорність 121 проби шляхом дослідження видового складу пилкових зерен. Окрім того, за результатами випробувань 2 проби віднесено до падевого меду. Нашими випробуваннями підтверджений неповторний пилковий склад кожного окремого меду бджолиного, від якого залежать органолептичні властивості. За допомогою пилкового аналізу меду бджолиного можна встановити не лише вид сировини, ботанічний склад меду, а й географічне походження. Зважаючи на складність виконання мікроскопічного методу вивчення видового складу пилкових зерен бджолиного меду, є необхідність пошуку нових методів досліджень.

Посилання

Alvarez-Suarez, J. M., Tulipani, S., Romandini, S., Bertoli, E., & Battino, M. (2019). Contribution of honey in nutrition and human health: a review; Mediterranean Journal of Nutrition and Metabolism; 3(1):15-23. doi.:10.3233/s12349-009-0051-6

Cernak, M., Majtanova, N., Cernak, A., & Majtan, J. (2012). Honey prophylaxis reduces the risk of endophthalmitis during perioperative period of eye surgery; Phytotherapy Research; 26(4):613-616. doi.:10.1002/ptr.3606

Nakaz MAPPU № 330 vid 19.06.2019 Pro zatverdzhennia Vymoh do medu, zareiestr. v Ministerstvi yustytsii Ukrainy za № 725/33696 vid 04.07.2019. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0725-19#Text

Belay, A., Solomon, W. K., Bultossa, G., Adgaba, N., & Melaku, S. (2015). Botanical origin, colour, granulation, and sensory properties of the Harenna forest honey, Bale, Ethiopia; Food Chemistry; 167:213-219. doi.:10.1016/j.foodchem.2014.06.080

Bogdanov, S., Ruoff, K., & Persano Oddo, L. (2004). Physico-chemical methods for the characterisation of unifloral honeys: a review; Apidologie; 35(Suppl. 1):S4-S17. doi.:10.1051/apido:2004047

Escuredo, O., Miguez, M., Fernández-González, M., & Carmen Seijo, M. (2013). Nutritional value and antioxidant activity of honeys produced in a European Atlantic area; Food Chemistry; 138(2-3):851-856. doi.:10.1016/j.foodchem.2012.11.015

Bentabol Manzanares, A., García, Z. H., Galdón, B. R., Rodríguez, E. R., & Romero, C. D. (2011). Differentiation of blossom and honeydew honeys using multivariate analysis on the physicochemical parameters and sugar composition; Food Chemistry; 126(2):664-672. doi.:10.1016/j.foodchem.2010.11.003

Seraglio, S. K. T., Silva, B., Bergamo, G., Brugnerotto, P., Gonzaga, L. V., Fett, R., & Costa, A. C. O. (2019, May 1). An overview of physicochemical characteristics and health-promoting properties of honeydew honey; Food Research International; Elsevier Ltd. doi.:10.1016/j.foodres.2019.01.028

Atanassova, J., Yurukova, L., & Lazarova, M. (2012). Pollen and inorganic characteristics of bulgarian unifloral honeys; Czech Journal of Food Sciences; 30(6):520-526. doi.:10.17221/44/2012-cjfs

Kocsis, M., Bodó, A., Kőszegi, T., Csepregi, R., Filep, R., Hoffmann, G., & Farkas, Á. (2022). Quality Assessment of Goldenrod, Milkweed and Multifloral Honeys Based on Botanical Origin, Antioxidant Capacity and Mineral Content; International Journal of Molecular Sciences; 23(2). doi.:10.3390/ijms23020769

Martins, A. C. L., Rêgo, M. M. C., Carreira, L. M. M., & de Albuquerque, P. M. C. (2011). Pollen spectrum of honey of "tiúba" (Melipona fasciculata Smith, 1854, Hymenoptera, Apidae); Acta Amazonica; 41(2):183-190. doi.:10.1590/s0044-59672011000200001

Moraes, F. J., Garcia, R. C., Galhardo, D., Camargo, S. C., Pires, B. G., Pereira, D. J., & de Sousa, P. H. A. A. (2019). Pollen analysis of honey samples produced in the counties of Santa Helena and Terra Roxa, western Region of Paraná, Southern Brazil; Sociobiology; 66(2):327-338.

Paredes, R., & Bryant, V. M. (2019). Pollen Analysis of Honey Samples from the Peruvian Amazon; Palynology, (just-accepted); 1-16.

Adams-Groom, B., Martin, P., & Bañón, A. L. S. (2019). Pollen Characterization of English Honey from Worcestershire, West Midlands (UK). Bee World; 1-4.

Fechner, D. C., Hidalgo, M. J., Díaz, J. D. R., Gil, R. A., & Pellerano, R. G. (2020). Geographical origin authentication of honey produced in Argentina; Food Bioscience; 33:100483.

PalDat - Palynological Database an publicarion on recept pollen. Aut Pal - Society tior the Promotion of Palyndogical Research in Austria ZVR - Zahl: 378481059. Department of Botany and Biodiversity Research. University of Vienna. Available at: https://www.paldat.org/

Bondarchuk L.I., Solomakha T.D., Illiash A.M., Horovyi V.H. (2011). Atlas medonosnykh roslyn Ukrainy. Kyiv: Urozhai. 272 s.

Mazur T. (1997). Konstantni metody matematychnoi obrobky kilkisnykh pokaznykiv. Veterynarna medytsyna Ukrainy; 9:35-37

Hnatiuk A.M., Hurnenko I.V. (2013). Morfolohichni osoblyvosti pylkovykh zeren vydiv rodyny Colchicaceae DC. flory Ukrainy. Introduktsiia roslyn, 2. - s. 57-62. https://www.researchgate.net/publication/311615831_Morfologicni_osoblivosti_pilkovih_zeren_vidiv_rodini_Colchicaseae_DC_flori_Ukraini_Pollen_grains_morphology_of_Colchicaseae_DC_species_in_flora_of_Ukrainein_Ukrainian

Ohe, W. V. D., Russmann, H., Vorwohl, G., Oddo, P., Sabatini, A.-G., Marcazzan, G. L., Marioleas, P. (2000). Honey quality, methods of analysis and international regulatory standards: review of the work of the international honey commission the collaborative work of the international honey. Swiss Bee Research Centre; (8):1-15.

Council Directive 2001/110 relating to honey. Official Journal of the European Communities. 2001.5. European Commission.

Bertoncelj, J., Doberšek, U., Jamnik, M., & Golob, T. (2007). Evaluation of the phenolic content, antioxidant activity and colour of Slovenian honey; Food Chemistry; 105(2):822-828. doi.:10.1016/j.foodchem.2007.01.060

Scripca & Amariei, L. Scripca, S. Amariei. (2018). Research on honey crystalization Revista de Chimie; 10:2953-2957. http://www.revistadechimie.ro/

Escuredo, O., Dobre, I., Fernández-González, M., & Seijo, M. C. (2014). Contribution of botanical origin and sugar composition of honeys on the crystallization phenomenon; Food Chemistry; 149:84-90. doi.:10.1016/j.foodchem.2013.10.097

Da Silva, P. M., Gauche, C., Gonzaga, L. V., Costa, A. C. O., & Fett, R. (2016, April 1). Honey: Chemical composition, stability and authenticity; Food Chemistry; Elsevier Ltd. doi.:10.1016/j.foodchem.2015.09.051

Khamid K., Danchuk O. (2021). Otsinka pokaznykiv yakosti medu riznoho pokhodzhennia. Ahrarnyi visnyk Prychornomoria; 98:111-115.

Adamchuk L. (2014). Kharakterystyka soniashnykovoho medu riznykh rehioniv Ukrainy. Prodovolcha APK industriia; 6:36-40. https://www.researchgate.net/publication/318348443_Harakteristika_sonasnikovogomedu_riznih_regioniv_Ukraini

Machado De-Melo, A. A., Almeida-Muradian, L. B. de, Sancho, M. T., & Pascual-Maté, A. (2018). Composition and properties of Apis mellifera honey: A review; Journal of Apicultural Research; 57(1):5-37. doi.:10.1080/00218839.2017.1338444

Lazarieva L. M., Akymenko L. I., Postoienko V. O., Shapoval Zh. V., & Shaposhnik V. M. (2024). Zalezhnist fizyko-khimichnykh pokaznykiv yakosti monoflornoho medu z hrechky vid pylkovoho skladu; Naukovo-vyrobnychyi zhurnal "Bdzhilnytstvo Ukrainy"; (12):43-52. doi.:10.46913/beekeepingjournal.2024.12.05

Majewska E., Drużyńska B., & Wołosiak R. (2019). Determination of the botanical origin of honey bees based on the analysis of the irselected physico-chemical parameters coupled with chemometric assays; Food Science and Biotechnology; 28:1307-1314. doi.:10.1007/s10068-019-00598

L.M. Lazarieva, L.I. Akymenko, V.O. Postoienko, L.M. Kovalska, H.V. Postoienko, Zh.V. Shapoval, & M.I. Derunets (2023). Fizyko-khimichni pokaznyky yakosti akatsiievoho medu Ukrainy; Bulletin of Agricultural Science; 101(4):38-44. doi.:10.31073/agrovisnyk202304-05

Chakir, A., Romane, A., Marcazzan, G. L., & Ferrazzi, P. (2016). Physicochemical properties of some honeys produced from different plants in Morocco; Arabian Journal of Chemistry; 9:S946-S954. doi.:10.1016/j.arabjc.2011.10.013

Oroian, M., & Ropciuc, S. (2017). Honey authentication based on physicochemical parameters and phenolic compounds; Computers and Electronics in Agriculture; 138:148-156. doi.:10.1016/j.compag.2017.04.020

Bentabol Manzanares, A., Hernández García, Z., Rodríguez Galdón, B., Rodríguez-Rodríguez, E. M., & Díaz Romero, C. (2017). Physicochemical characteristics and pollen spectrum of monofloral honeys from Tenerife, Spain; Food Chemistry; 228:441-446. doi.:10.1016/j.foodchem.2017.01.150

Adamchuk L. O. (2022). Melisopalinolohichni doslidzhennia mediv pivdennoi besarabii. Visnyk Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu; 1(305):20-24.

Adamchuk L., Dudchenko N., Henhalo N. (2021). Kharakterystyka ukrainskykh padevykh mediv; Prodovolchi resursy; 9(16):6-19.

Seijo M. C., Escuredo O., & Rodriguez Flores M. S. (2019). Physicochemical properties and pollen profile of oak honeydew and evergreen oak honeydew honeys from Spain: A comparative study. Foods. No8(4). P. 1-14. doi: 10.3390/foods8040126

Lazarieva L. M., Kovtun V. A., & Shtanhret L. I. (2015) Analiz pokaznykiv yakosti medu zakhidnoho rehionu Ukrainy; Veterynarna medytsyna; 101:57-59

O. V. Lisohurska, M. M. Kryvyi, D. V. Lisohurska, S. V. Furman V. M. Sokoliuk, & V. I. Dorokhov (2019). Veterynarno-sanitarna otsinka ripakovoho medu, vyroblenoho v umovakh Zhytomyrskoho Polissia; Organik; 115-119. http://ir.polissiauniver.edu.ua/bitstream/123456789/9867/3/Organik_2019_115-119.pdf

Azevedo, M. S., Seraglio, S. K. T., Rocha, G., Balderas, C. B., Piovezan, M., Gonzaga, L. V., & Costa, A. C. O. (2017). Free amino acid determination by GC-MS combined with a chemometric approach for geographical classification of bracatinga honeydew honey (Mimosa scabrella Bentham); Food Control; 78:383-392. doi.:10.1016/j.foodcont.2017.03.008

Anklam, E. (1998, December). A review of the analytical methods to determine the geographical and botanical origin of honey; Food Chemistry; doi.:10.1016/S0308-8146(98)00057-0)

Cal Orey (2011). The Healing Powers of Honey / kensingtonPublishing Corp.: New York, 320 p.10. IUBS publications. Methods for eva.