Features of structuring a forensic veterinary diagnosis of injuries caused by sharp instruments

І. В. Яценко; В. В. Козачок

doi:10.31073/onehealthjournal2026-II-05

Автор(и)

І. В. Яценко Національний науковий центр «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса», м. Харків, Україна; Державний біотехнологічний університет, м. Харків, Україна https://orcid.org/0000-0001-8903-2129
В. В. Козачок Державний біотехнологічний університет, м. Харків, Україна https://orcid.org/0009-0009-5116-0630

DOI:

https://doi.org/10.31073/onehealthjournal2026-II-05

Ключові слова:

судово-ветеринарна експертиза, ушкодження, гострі знаряддя, діагноз

Анотація

У роботі розкрито особливості структурування судово-ветеринарного діагнозу щодо ушкоджень, завданих гострими знаряддями. Сформульовано дефініцію «судово-ветеринарний діагноз», зміст якої полягає в тому, що це констатація сутності ушкодження (захворювання), складена судово-ветеринарним експертом за результатами детального судово-ветеринарного дослідження живої тварини або трупа тварини, який характеризує сутність травми (захворювання), відображаючи їх нозологію, етіологію, механізм утворення, згідно із встановленими у ветеринарній медицині класифікаціями та термінологією.
Аргументовано, що для формулювання судово-ветеринарного діагнозу за травми, завданої дією гострих знарядь, загальноприйнято використовується тричленна, рубрифікована структура, яка охоплює основне ушкодження, його ускладнення та супутні ушкодження чи стани. Рубрики судово-ветеринарного діагнозу призначені для документування цих складових у вигляді нозологічних форм (одиниць).
Показано, що нозологічна одиниця позначає конкретне ушкодження (захворювання), визначене на основі встановлених даних про його етіологію, патогенез або механізм. Вона характеризується сукупністю клінічних, лабораторних та інструментальних діагностичних ознак, що дозволяють точно виокремити травму та класифікувати його у відповідну групу станів зі схожою етіологією та патогенезом.
Розроблено алгоритм описання основного ушкодження за травм тварин гострими знаряддями під час складання судово-ветеринарного діагнозу, що сприятиме дотриманню принципів формулювання судово-ветеринарного діагнозу, який повинен повною мірою відображати всі патологічні стани та відповідати принципам: нозологічному, інтранозологічному, патогенетичному, динамічному, структурному.
Доведено, що уніфікована конструкція судово-ветеринарного діагнозу забезпечить правильний статистичний облік в судово-ветеринарній експертизі.
Розкрито основні вимоги до судово-ветеринарного діагнозу, якими є такі: нозологічна визначеність (містить назву конкретного ушкодження, згідно з судово-ветеринарною чи ветеринарними класифікаціями), точне відображення суті ушкодження (захворювання), повнота, об'єктивність, обґрунтованість, правильність, правдивість, достовірність, конкретність; ефективність формулювання заключних умовиводів у висновку експерта без використання абревіатур і скорочень.

Посилання

Munro R. (2022). Viewpoint: Integrity and Limitations of Forensic Veterinary Evidence. J. Comp. Pathol., 199, 86-87. doi: 10.1016/j.jcpa.2022.10.003.

Monsalve S., de Souza P. V., Lopes A. S., Leite L. O., Polo G., Garcia R. (2021). Veterinary Forensics, Animal Welfare and Animal Abuse: Perceptions and Knowledge of Brazilian and Colombian Veterinary Students. J. Vet. Med. Educ., 48(6):640-648. doi: 10.3138/jvme-2019-0138.

Cooper J. E., Cooper M. (2021). Veterinary involvement in forensic medicine. Vet Rec.,189. 6, 249-250. doi: 10.1002/vetr.1004.

Parry N. M. A., Stoll A. (2020). The rise of veterinary forensics. Forensic. Sci. Int., 306:110069. doi: 10.1016/j.forsciint.2019.110069.

Kozachok V. V., Yatsenko I. V. (2025). Zahalni orhanizatsiini polozhennia z pytan pryznachennia ta provedennia sudovo-veterynarnoi ekspertyzy za ushkodzhen tvaryn hostrymy znariaddiamy. Scientific Progress & Innovations., 28(3), 222–233. doi: 10.31210/spi2025.28.03.34.

Shkundia D., Serdioucov J. (2024). Determination of the time of death of a domestic cat by measuring the area of a wet spot. Ukrainian Journal of Veterinary Sciences, 15(1), 122-138. doi: 10.31548/veterinary1.2024.122.

Yatsenko I. (2024). Paradyhma sudovo-veterynarnoi ekspertyzy: monohrafiia. Kharkiv: NNTs «ISE im. Zasl. Prof. M.S. Bokariusa», 536. doi: 10Uo-4V1AozIxeRCv_SSoUnlX2sYlTYOH/view.

Kazantsev R., Yatsenko I. (2024). Forensic veterinary diagnosis of systemic hemostatic disorders and sudden death in cats and dogs: thanatogenetic aspect of critical conditions. Regulatory Mechanisms in Biosystems, 15(4), 808–820. doi: https://doi.org/10.15421/0224116.

Lemishevskyi V. M. (2021). Sudovo-veterynarna ekspertyza trupa sobaky z oznakamy nasylnytskoi smerti: ohliad vypadku. Naukovyi visnyk LNU veterynarnoi medytsyny ta biotekhnolohii. Seriia: Veterynarni nauky, 23(103), 136–140. doi: https://doi.org/10.32718/nvlvet10318

Lorsirigool A., Sudjaroen Y., Kulnides N., Pumipuntu N., Kullaya A., Santichat N., Tawinwang K. (2025). Veterinarians' perspectives on pet abuse, legal involvement, and forensic investigation in Thailand: A cross-sectional study. Open. Vet. J., 15(6):2806-2814. doi: 10.5455/OVJ.2025.v15.i6.49.

Caldwell S., Patterson-Kane E., Brandler E., Gupta M., Lockwood R. (2025). Animal Cruelty in New York City: Cruelty Cases Presented to the ASPCA in Partnership with the NYPD 2013-2022. Animals (Basel), 15(5):662. doi: 10.3390/ani15050662.

Oellig L., Lindsjö J., Röcklinsberg H. (2024). Exploring Swedish veterinarians' awareness of non-accidental-injuries, animal abuse and the Link to domestic violence, and their role in addressing this societal issue. Front. Vet. Sci., 11:1439106. doi: 10.3389/fvets.2024.1439106.

Monsalve S., Hammerschmidt J., Ribeiro M., Caleme M. V. D., Marconcin S., Filius G. (2023) One Welfare approach to identify socioeconomic vulnerability in families during investigations into companion animal abuse in Pinhais, Brazil. Anim Welf., 32:e27. doi: 10.1017/awf.2023.18.

Bartelink E. J., Clinkinbeard S., Spessard C., Kilmartin A., Spangler W. L. (2022). Documenting non-accidental injury patterns in a dog abuse investigation: A collaborative approach between forensic anthropology and veterinary pathology. J. Forensic. Sci., 67(2):756-765. doi: 10.1111/1556-4029.14948.

Smith-Blackmore M., Bethard J. D. (2021). A multidisciplinary investigation of chronic animal abuse: Collaboration between veterinary forensics and forensic anthropology. J. Forensic. Sci., 66(1):389-392. doi: 10.1111/1556-4029.14576.

Rebollada-Merino A., Bárcena C., Mayoral-Alegre F. J., García-Real I., Domínguez L., Rodríguez-Bertos A. (2020). Forensic cases of suspected dog and cat abuse in the Community of Madrid (Spain), 2014-2019. Forensic Sci Int., 316:110522. doi: 10.1016/j.forsciint.2020.110522.

Stern A. W., McEwen B., McDonough S. P., Viner T., Brooks J. W., Kagan R., Brower A. (2021). Veterinary forensic pathology standards. J. Forensic. Sci., 66(3):1176. doi: 10.1111/1556-4029.14683.

Munro R. (2022). Viewpoint: Integrity and Limitations of Forensic Veterinary Evidence. J. Comp. Pathol., 199, 86-87. doi: 10.1016/j.jcpa.2022.10.003.

Schertenleib T. I., Pospischil A., Hässig M., Kircher P. R., & Hilbe M. (2017). Comparison of Clinical and Pathological Diagnoses in Cats and Dogs. J. Comp. Pathol., 156(2-3):217-234. doi: 10.1016/j.jcpa.2017.01.004.

Hugen S., Ankringa N., Robben J. H., Valtolina C. (2023). Assessment of misdiagnosis in small animal intensive care patients using the Modified Goldman criteria. Vet Q., 43(1):1-8. doi: 10.1080/01652176.2023.2233584.

Wolf C., Gerst K., Gerst S., Priemer G. (2021). Postmortale klinische Labordiagnostik beim Rind – ein Zusatzinstrument fur die Veterinarpathologie. Tierarztl Prax Ausg G Grosstiere Nutztiere., 49(6):403-412. doi: 10.1055/a-1593-6948.

Clarke L. L., Breuer R. M. (2022). Postmortem diagnoses in South American camelids and factors influencing diagnostic rate in the Upper Midwest USA, 2009-2019. J. Vet. Diagn. Invest., 34(4):727-732. doi: 10.1177/10406387221091733.

Heng H. G., Churgin S. M., Lee F. K., Graydon R., Martelli P. R. (2022). Post mortem computed tomography as a complementary tool for diagnosing cholangiohepatitis in a giant panda (Ailuropoda melanoleuca). J. Vet. Med. Sci., 10;84(7):1010-1014. doi: 10.1292/jvms.21-0349.

Grela M., Panasiuk-Flak K., Listos P., Gryzinska M., Buszewicz G., Chagowski W., Teresinski G. (2021). Post-mortem analysis of gunshot wounds to the head and thorax in dogs by computed tomography, radiography and forensic necropsy. Med. Sci. Law., 61(2):105-113. doi: 10.1177/0025802420971176.

van Bruggen L. W. L., Marrero J. P. D., Grinwis G. C. M., Endenburg N., Gerretsen R. (2022). Renal secondary hyperparathyroidism should be considered a differential diagnosis in forensic cases where animal abuse is suspected. Forensic. Sci. Med. Pathol., 18(4):491-496. doi: 10.1007/s12024-022-00501-5.

Kot B. C. W., Yeong J. W. Y., Kwan A. S. Y., Ho G. Y. H., Ho H. H. N., Tsui H. C. L., Chung T. Y. T., Gerussi T. (2024). Illustrated cross-sectional computed tomography of the cetacean abdomino-pelvic organs. Ann Anat., 256:152317. doi: 10.1016/j.aanat.2024.152317.

Yatsenko I. (2022). Problems of concluding an expert opinion based on the results of a forensic veterinary examination of a live animal and ways to solve them. Law. Human. Environment., 13(4), 71-88. doi: 10.31548/law2022.04.008.

Kazantsev R., Yatsenko I. (2024). Thanatognomonic substantiation of the forensic veterinary diagnosis in the death of dogs and cats due to haemodynamic disorders and hypoxaemia. Ukrainian Journal of Veterinary Sciences, 15(2), 66–101. doi: 10.31548/veterinary2.2024.66.

Yatsenko I. (2023). Theoretical justification and praxeological significance of the stages of expert research of a living animal. Law. Human. Environment., 14 (1), 107–131. doi: 10.31548/law/1.2023.107.

Daly M. L. (2023). The case for quality improvement in veterinary medicine. J. Vet. Emerg. Crit. Care. (San Antonio)., 33(1), 11-15. doi: 10.1111/vec.13264.

Cohen J., Fischetti A. J., Daverio H. (2023). Veterinary radiologic error rate as determined by necropsy. Vet. Radiol. Ultrasound., 64(4):573-584. doi: 10.1111/vru.13259.

Gartrell B., White B. (2021). Surviving clinical errors in practice. N. Z. Vet. J., 69. 1, 1-4. DOI: 10.1080/00480169.2021.1840740.

Rubini A., Di Via R., Pastore V. P., Del Signore F., Rosto M., De Bonis A., Odone F., Vignoli M. (2025). Artificial Intelligence in Chest Radiography-A Comparative Review of Human and Veterinary Medicine. Vet. Sci.. 12(5):404. doi: 10.3390/vetsci12050404.

Burti S., Banzato T., Coghlan S., Wodzinski M., Bendazzoli M., Zotti A. (2024). Artificial intelligence in veterinary diagnostic imaging: Perspectives and limitations. Res. Vet. Sci., 175:105317. doi: 10.1016/j.rvsc.2024.105317.

Yatsenko I., Kozachok V. (2025). The procedure for describing injuries inflicted by sharp objects during a forensic veterinary examination. Directions for the development of science in the context of global transformations: Scientific monograph. Riga, Latvia : Baltija Publishing, 74-97. doi: https://doi.org/10.30525/978-9934-26-562-4-5.

Yatsenko I. V., Kozachok V. V. (2024). Praktyka sudovo-veterynarnoi ekspertyzy za ushkodzhen tvaryn hostrymy predmetamy. Visnyk Sumskoho natsionalnoho ahrarnoho universytetu. Seriia «Veterynarna medytsyna», 4(67), 116–130. doi: 10.32782/bsnau.vet.2024.4.17.