Analysis of the leptospirosis etiologic structure among dogs in Kyiv over 2020–2025

А. В. Пискун; Т. В. Васильєва; Г. Б. Алєксеєва; O. Д. Поліщук; Г. М. Мєтолапова; O. O. Пискун

doi:10.31073/onehealthjournal2025-V-02

Автор(и)

А. В. Пискун Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-9058-098X
Т. В. Васильєва Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-0924-8251
Г. Б. Алєксеєва Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-6158-5960
O. Д. Поліщук Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-4415-2773
Г. М. Мєтолапова Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-7188-9300
O. O. Пискун Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0003-2777-368X

DOI:

https://doi.org/10.31073/onehealthjournal2025-V-02

Ключові слова:

собаки, Leptospira spp., реакція мікроаглютинації, поширеність антитіл до лептоспір

Анотація

Лептоспіроз – небезпечна зоонозна інфекційна хвороба, до збудника якої – бактерій роду Leptospira – собаки надзвичайно чутливі. У контексті зростання захворюваності серед тварин та ризику передачі збудника людині, дослідження етіологічної структури лептоспірозу у цього виду тварин є особливо актуальним. Дослідження дозволяє не тільки оцінити епізоотичну ситуацію, але й оптимізувати діагностичні та профілактичні заходи. Матеріалом для дослідження було 1888 зразків сироватки крові собак, підозрюваних на захворювання, зібраних у ветеринарних клініках міста Києва протягом 2020–2025 років. Для виявлення антитіл було проведено реакцію мікроаглютинації з 8 серовар-специфічними антигенами. Довірчі інтервали було розраховано за методом Клоппера-Пірсона з рівнем вірогідності 0,95 у програмному забезпеченні R-epitools. Специфічні антитіла до патогенних лептоспір було виявлено в 61 % досліджених зразків. У структурі позитивних реакцій переважав серовар Copenhageni (серогрупа Icterohaemorrhagiae) (BCI, 51,6–57,4 %), тоді як Canicola і Grippotyphosa були виявлені відповідно у 4,3 % і 2,4 % зразків. Змішані інфекції становили значну частку – до 75% випадків були серопозитивними до декількох сероварів одночасно, з перевагою комбінації Icterohaemorrhagiae та Canicola. Отримані результати свідчать про домінування серогрупи Icterohaemorrhagiae в структурі лептоспірозу собак у місті Києві. Високий рівень змішаних реакцій підкреслює необхідність комплексного підходу до лабораторної діагностики та подальшого моніторингу циркуляції збудника з метою підвищення ефективності заходів профілактики та боротьби з хворобою.

Посилання

Babiuk S. Y., Pyskun O. O., Ukhovskyi V. V., Pyskun A. V., Korniienko L. Y., Tsarenko T. M. (2018). Leptospiroz sobak u m. Kyiv za 2016–2018 rr., yoho serolohichnyi monitorynh ta analiz etiolohichnoi struktury. Naukovyi visnyk veterynarnoi medytsyny; 2:20–27. doi.:10.33245/2310-4902-2018-144-2-20-27 (in Ukrainian).

Boey K., Shiokawa K., Rajeev S. (2019). Leptospira infection in rats: A literature review of global prevalence and distribution. PLoS neglected tropical diseases; 13(8): e0007499. doi.:10.1371/journal.pntd.0007499.

Bonhomme D., Werts C. (2022). Host and Species-Specificities of Pattern Recognition Receptors Upon Infection with Leptospira interrogans. Frontiers in cellular and infection microbiology; 12:932137. doi.:10.3389/fcimb.2022.932137.

Klaasen E. H. L., Adler B. (2015). Recent advances in canine leptospirosis: focus on vaccine development. Veterinary medicine (Auckland, N.Z.); 6:245–260. doi.:10.2147/VMRR.S59521.

Hagedoorn N. N., Maze M. J., Carugati M., Cash-Goldwasser S., Allan K. J., Chen K., Cossic B., Demeter E., Gallagher S., German R., Galloway R. L., Habus J., Rubach M. P., Shiokawa K., Sulikhan N., Crump J. A. (2023). Global distribution of Leptospira serovar isolations and detections from animal host species: a systematic review and online database. medRxiv: the preprint server for health science; 10(3):23296503. doi.:10.1101/2023.10.03.23296503.

Korniienko L. Y., Ukhovskyi V. V., Moroz O. A., Chechet O. M., Romanko M. Y., Aliekseieva G. B., Tsarenko T. M., Chernenko L. M., Vydaiko N. B., Nenych N. P. (2023). Epizootological and epidemiological aspects of leptospirosis in Ukraine for the period 2003–2022. Regulatory Mechanisms in Biosystems; 14(3):497–505. doi.:10.15421/10.15421/022371.

Nakashiro H., Umakoshi K., Tanaka K., Tachibana N. (2024). Leptospirosis transmitted from a pet dog. BMJ case reports; 17(8):e261369. doi.:10.1136/bcr-2024-261369.

Schuller S., Francey T., Hartmann K., Hugonnard M., Kohn B., Nally J. E., Sykes J. (2015). European consensus statement on leptospirosis in dogs and cats. The Journal of small animal practice; 56(3):159–179. doi.: 10.1111/jsap.12328.

Sykes J. E., Francey T., Schuller S., Stoddard R. A., Cowgill L. D., Moore G. E. (2023). Updated ACVIM consensus statement on leptospirosis in dogs. Journal of veterinary internal medicine;37(6):1966–1982. doi.:10.1111/jvim.16903.

Tahara H., Takabe K., Sasaki Y., Kasuga K., Kawamoto A., Koizumi N., Nakamura S. (2018). The mechanism of two-phase motility in the spirochete Leptospira: Swimming and crawling. Science advances; 4(5): eaar7975. doi.:10.1126/sciadv.aar7975.

Ukhovskyi V. V., Pyskun A. V., Skalyga M. L. (2014). Serologichnyj monitoryng leptospirozu u sobak. Veterynarna biotehnologiya; 24:266–272 (in Ukrainian).

Vyn C. M., Libera K. C., Jardine C. M., Grant L. E. (2024). Canine leptospirosis: A One Health approach for improved surveillance, prevention, and interdisciplinary collaboration. The Canadian veterinary journal; 65(6):609–612.

WOAH Terrestrial Animal Health Code CHAPTER 3.1.12. Leptospirosis (NB: Version adopted in May 2021), 17.

Yanagihara Y., Villanueva S. Y., Nomura N., Ohno M., Sekiya T., Handabile C., Shingai M., Higashi H., Yoshida S. I., Masuzawa T., Gloriani N. G., Saito M., Kida H. (2022). Leptospira Is an Environmental Bacterium That Grows in Waterlogged Soil. Microbiology spectrum; 10(2): e0215721. doi.:10.1128/spectrum.02157-21.

Zakeri S., Khorami N., Ganji Z. F., Sepahian N., Malmasi A. A., Gouya M. M., Djadid N. D. (2010). Leptospira wolffii, a potential new pathogenic Leptospira species detected in human, sheep and dog. Infection, genetics and evolution: journal of molecular epidemiology and evolutionary genetics in infectious diseases; 10(2):273–277. doi.:10.1016/j.meegid.2010.01.001.

Zubach O., Semenyshyn O., Vasiuynets L., Velychko O., Zinchuk A. (2020). Application of PCR for Specific Diagnosis of Leptospirosis in Humans in Ukraine. Polish journal of microbiology; 69(4):421–426. doi.:10.33073/pjm-2020-045.