Nosematosis in beekeeping in Ukraine (2022–2024): the only pollinator health problem in the focus of research

О. П. Литвиненко; У. М. Яненко; Н. Г. Сорокіна; В. В. Куликова; О. І. Мірошніченко; Г. І. Ребенко; Г. Б. Алєксеєва

doi:10.31073/onehealthjournal2025-IV-06

Автор(и)

О. П. Литвиненко Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, м. Київ, Україна https://orcid.org/0009-0003-0682-8917
У. М. Яненко Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-5678-3356
Н. Г. Сорокіна Національний університет біоресурсів та природокористування України, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0003-3279-7344
В. В. Куликова Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, м. Київ, Україна https://orcid.org/0009-0008-8827-030X
О. І. Мірошніченко Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, м. Київ, Україна https://orcid.org/0009-0001-0445-1963
Г. І. Ребенко Сумський національний університет, м. Суми, Україна https://orcid.org/0000-0002-1884-4901
Г. Б. Алєксеєва Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-6158-5960

DOI:

https://doi.org/10.31073/onehealthjournal2025-IV-06

Ключові слова:

нозематоз, Nosema ceranae, Nosema apis, бджоли, захворювання, моніторинг, інвазійність, біобезпека, запилювачі, діагностика, профілактика

Анотація

У статті подано результати моніторингового дослідження поширення нозематозу серед медоносних бджіл в Україні у 2022–2024 рр. Це паразитарне захворювання, зумовлене збудниками Nosema apis та Nosema ceranae, що викликає серйозні порушення фізіологічних процесів у бджіл, призводить до зниження імунітету, скорочення тривалості життя, ослаблення бджолиних сімей, а також до економічних втрат у бджільництві. У статті проаналізовано ветеринарну звітність та результати лабораторних досліджень, що дозволило простежити динаміку захворюваності та виділити регіональні особливості розповсюдження інфекції. Найвищі показники виявлено у Херсонській, Хмельницькій і Волинській областях. У роботі акцентовано увагу на потребі вдосконалення системи діагностики, регулярного лабораторного контролю, розробки профілактичних програм і просвітницьких заходів для бджолярів. Автори підкреслюють важливість підходу «Єдине здоров'я» у контексті захисту запилювачів як невід'ємного компоненту агроекосистем. Запропоновано напрями подальших досліджень щодо адаптації протиепізоотичних заходів до змін клімату, регіональних умов та біологічних особливостей збудників.

Посилання

Agro Perspective. (2025, January 31). Ukraine ranked 3rd in global honey production. https://www.agroperspectiva.com/ru/news/193896.

Chemurot M., de Miranda J.R., Arinaitwe E., Weland C., Fries I. (2017). Nosema neumanni n. sp. (Microsporidia, Nosematidae), a new microsporidian parasite of honey bees (Apis mellifera) in Uganda. European Journal of Protistology; 61(Pt A):34–40. doi.:10.1016/j.ejop.2017.07.002.

SSUFSCP – State Service of Ukraine on Food Safety and Consumer Protection. (n.d.). Reports. https://dpss.gov.ua/publichnainformaciya/zviti.

Efimenko T.M., Ignatieva A.N., Tokariev Y.S., Odnosum H.V. (2014). Nosema ceranae – a pathogen of bee nosematosis in Ukraine. Visnyk of Agrarian Science; (2):21–24. [in Ukrainian].

Forsgren E., Fries I. (2010). Comparative virulence of Nosema ceranae and Nosema apis in individual European honey bees. Veterinary Parasitology; 170(3–4):212–217. doi.:10.1016/j.vetpar.2010.02.010.

Fries I. (2010). Nosema ceranae in European honey bees (Apis mellifera). Journal of Invertebrate Pathology; 103(Suppl. 1):S73–S79. doi.:10.1016/j.jip.2009.06.017.

Galajda R., Valencakova A., Sucik M., Kandracova P. (2021). Nosema disease of European honey bees. Journal of Fungi (Basel); 7(9):714. doi.:10.3390/jof7090714.

Galatyk O.Ye. (2022). Bee diseases: modern diagnostic and prevention methods (in Ukrainian). Zhytomyr: Polissya. 320 p.

Gisder S., Schuler V., Horchler L.L., Groth D., Genersch E. (2017). Long-term temporal trends of Nosema spp. infection prevalence in Northeast Germany: Continuous spread of Nosema ceranae, an emerging pathogen of honey bees (Apis mellifera), but no general replacement of Nosema apis. Frontiers in Cellular and Infection Microbiology, 7, Article 301. doi.:10.3389/fcimb.2017.00301.

Higes M., Martin-Hernandez R., Botias C., Garrido-Bailon E., Gonzalez-Porto A.V., Barrios L., Meana A. (2008). How natural infection by Nosema ceranae causes honeybee colony collapse. Environmental Microbiology; 10(10):2659–2669. doi.:10.1111/j.1462-2920.2008.01687.x.

Marin Garcia P.J., Peir J., Ahir Baraja A.E., Llobat L. (2022). The role of Nosema ceranae (Microsporidia: Nosematidae) in honey bee colony losses and current insights on treatment. Veterinary Sciences; 9(3):130. doi.:10.3390/vetsci9030130.

Martin-Hernandez R., Meana A., Prieto L., Salvador A.M., Garrido-Bailon E., Higes M. (2007). Outcome of colonization of Apis mellifera by Nosema ceranae. Applied and Environmental Microbiology; 73(20):6331–6338. doi.:10.1128/AEM.00270-07.

Odnosum H.V. (2023). Nosematosis in bees: Epizootology and control measures under Ukrainian conditions. Veterinary Medicine; (4):45–52. [in Ukrainian].

Odnosum H., Efimenko T., Soroka N. (2018). Influence of the herbal preparation KAS-81 and its components on the manifestation of nosematosis in bee colonies with a natural background of infestation. Visnyk of Agrarian Science; (2):43–47. [in Ukrainian].

Palazzetti M. (2007). La nosemosi. In Aspetti igienico-sanitari in apicoltura (pp. 22–24). Istituto Zooprofilattico Sperimentale del Lazio e della Toscana "M. Aleandri" [in Italian].

Victoria State Government. (2025). Nosema disease of honey bees. https://agriculture.vic.gov.au/biosecurity/animal-diseases/honey-bee-pests-and-diseases/nosema-disease-of-honey-bees.