Primary ecological aspects of leptospirosis in the steppe of Ukraine

І. В. Наконечний; Л. В. Пероцька; К. О. Родіонова; В. В. Уховський; М. В. Богач

doi:10.31073/onehealthjournal2026-I-04

Автор(и)

І. В. Наконечний Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова, м. Миколаїв, Україна https://orcid.org/0000-0002-3797-3725
Л. В. Пероцька Одеський державний аграрний університет, м. Одеса, Україна https://orcid.org/0000-0002-2836-0943
К. О. Родіонова Одеський державний аграрний університет, м. Одеса, Україна https://orcid.org/0000-0002-7245-4525
В. В. Уховський Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, м. Київ, Україна;Державний науково-контрольний інститут біотехнології і штамів мікроорганізмів, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-7532-3942
М. В. Богач Одеська дослідна станція Національного наукового центру «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини», м. Одеса, Україна https://orcid.org/0000-0002-2763-3663

DOI:

https://doi.org/10.31073/onehealthjournal2026-I-04

Ключові слова:

Південь України, Нижнє Побужжя, Миколаїв, інтенсивність, осередок, ґрунт, вода, прояв, серогрупа, циркуляція, тварини, гризуни

Анотація

Узагальнення багаторічних даних (1961-2023 рр.) щодо епідемічно-епізоотичної ситуації з лептоспірозу в Миколаївській області демонструє її стале напруження. Хоча епідемічна ситуація й утримується на контрольованому рівні, проте багаторічні показники інтенсивності становлять 3,2-4,5/100 тис. населення, перевищуючи середньо-українські (3,1-3,6/100 тис. населення). Сучасна (2019-2023 рр.) епідемічна інтенсивність прояву лептоспірозу становить 4,2–4,6/100 тис. населення, тобто є близькою до середніх багаторічних. Найбільш напружена ситуація характерна для гідроморфних місцевостей Первомайського, Доманівського і Кривоозерського районів, із максимумом у Первомайському районі — 9,6/100 тис. населення. Епізоотичний аналіз ситуації щодо лептоспірозу в тваринництві області демонструє пряму залежність між чисельністю сільськогосподарських тварин і часткою серопозитивних (інфікованих) особин серед них, вказуючи цим на залежність епізоотичного процесу від щільності об'єкту ураження. Таким чином, сучасний прояв лептоспірозів людини і тварин в Нижнього Побужжя чітко поділяється за етіологією і специфікою джерел інфекту на дві екологічно різні форми, що прямо пов'язані з синантропічними та природними осередками лептоспір. Провідну епідемічну роль утримують синантропічні та природні джерела лептоспір Icterohaemorrhagiae, частка яких у структурі лабораторно підтверджених випадків хвороби за досліджений період становить 78,12%. Пульсація активності осередків лептоспір спричиняє їх періодичну іррадіацію на території Західного Причорномор'я, поширюючись на прибережні регіони Румунії та Болгарії. Практична цінність роботи зумовлена деталізацією екологічно залежної диференціації різнотипових осередків, як резервуарів інфекту, що розкриває можливості спрямованої, екологічно-раціональної протидії їх загрози для людини і тварин.

Посилання

Agampodi S., Gunarathna S., Lee J., Excler J.-L. (2023). Global regional and country-level cost of leptospirosis due to loss of productivity in humans. MedRxiv 23288387. doi:10.1101/2023.04.10.23288387

Bazdireva N.G. (1997). Spalakh leptospirozu v Mykolaivskij oblasti. Sanitary protection of the territory of Ukraine and prevention of especially dangerous infections. Odesa. Odesa Anti-Plague Institute. 16–17. [in Ukrainian].

Benschop J., Mocke S., Collins-Emerson J.M. (2023). An exploratory qualitative enquiry into workers' experiences of leptospirosis and post-leptospirosis in Aotearoa New Zealand. The New Zealand medical journal. 136(1570), 30-41.

Bilous L.F. (2020). Biogeography. Kyiv: Publishing House of Kyiv National University. Shevchenko. 260 p. https://geo.knu.ua/wp-content/uploads/2021/06/bilous_biogeography_posibn.pdf [in Ukrainian]

Cherkasy rCDC (2013). Medical statistics of Ukraine https://www.oblses.ck.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=1920:2020-07-06-13-14-59&catid=41:2013-05-13-02-14-47&Itemid=57 [in Ukrainian].

Engida H.A, Theuri D.M, Gathungu D., Gachohi J., Alemneh H.T. (2022). A mathematical model analysis for the transmission dynamics of leptospirosis disease in human and rodent populations. Comput Math Methods Med, article number 1806585. doi:10.1155/2022/1806585

Environmental passport of the mykolaiv region (2023). Department of Ecology and Natural Resources of the Mykolaiv Regional State Administration https://ecolog.mk.gov.ua/store/files/1719483437.pdf [in Ukrainian]

Eves C., Kjelsø C., Benedetti G., Jørgensen C.S., Krogfelt K.A. (2023). Trends in human leptospirosis in Denmark, 2012-2021. Front Cell Infect Microbiol. 13, 1079946. doi:10.3389/fcimb.2023.1079946

Firman, A.J.I., Prasetio, M.A., Isfandiari, A., Nugroho, I. (2022). Characteristics of leptospirosis cases in Pacitan District, East Java Province. Indonesian Journal of Tropical and Infectious Disease, 10(3). https://doi.org/10.20473/ijtid.v10i3.34740

Gomes de Araujo H., Limeira C.H., Viviane Ferreira de Aquino V., Longo Ribeiro Vilela V., Jose Alves C., Silvano dos Santos Higino S., Santos C.D.S.A.B., Azevedo S.S.D. (2023). Global seropositivity of swine leptospirosis: Systematic review and meta-analysis. Tropical Medicine and Infectious Disease, 8(3), 158. https://doi.org/10.3390/tropicalmed8030158

Guernier V., Goarant C., Benschop J., Lau C.L. (2018). A systematic review of human and animal leptospirosis in the Pacific Islands reveals pathogen and reservoir diversity. PLoS Negl Trop Dis. 12(5), article number e0006503. doi:10.1371/journal.pntd.0006503

Hinjoy S., Kongyu S., Doung-Ngern P., Doungchawee G., Colombe D S., Tsukayama R., Duangjai S. (2019). Environmental and Behavioral Risk Factors for Severe Leptospirosis in Thailand. Trop Med Infect Dis. 4(2), 79. https://doi.org/10.3390/tropicalmed4020079

Information of the Mykolaiv regional sanitary and epidemiological service (2024). http://mk.dsp.gov.ua/news/leptospiroz-shcho-neobkhidno-znaty-ta-iak-v/ [in Ukrainian].

Karpaga K.B., Ganesh B. (2020). Leptospirosis: a neglected tropical zoonotic infection of public health importance - an updated review. European Journal of Clinical Microbiology & Infectious Diseases. 39(5), 835–46. doi:10.1007/s10096-019-03797-4

Korniienko L.Y., Ukhovskyi V.V., Moroz O.A., Chechet O.M., Romanko M.Y., Aliekseieva G.B., Tsarenko T.M., Chernenko L.M., Vydaiko N.B., Nenych N.P. (2023). Epizootological and epidemiological aspects of leptospirosis in Ukraine for the period 2003–2022. Regul. Mech. Biosyst. 14(3), 497-505. doi:10.15421/10.15421/022371

Kucheruk V.V. (1965). Synanthropic Rodents and their Significance in the transmission of Infections. Theoretical questions of natural foci of diseases. Prague. 353-366.

Lau L C., Watson H C., Lowry H J., David C M., Craig S.B., Wynwood S.J., Kama M., Nilles E.J. (2016). Human Leptospirosis Infection in Fiji: an eco-epidemiological approach to identifying risk factors and environmental drivers for transmission. PLoS Negl Trop Dis. 10(1), article number e0004405. doi:10.1371/journal.pntd.0004405

Li D, Liang H, Yi R, Xiao Q, Zhu Y, Chang Q, Zhou L, Liu B, He J, Liu T, Fan Z, Cheng W, Wang W, Zhang Y and Pan P (2022) Clinical characteristics and prognosis of patient with leptospirosis: A multicenter retrospective analysis in south of China. Front. Cell. Infect. Microbiol. 12:1014530. doi:10.3389/fcimb.2022.1014530

Markovych O., Tymchyk V., Kolesnikova I. (2019). Leptospirosis in Zakarpattia Oblast (2005-2015). Vector borne and zoonotic diseases (Larchmont, N.Y.). 19(5), 333–340. doi:10.1089/vbz.2018.2356

Melnyk О.А, Golubyatnykov M.I., Doan S.I., Kuzminov A.V., Fomina-Makarus L.I. (2019). Epizootic situation of leptospirosis and common etiological features in humans and animals in the modern period. Bulletin of Marine Medicine. 4, 89-99. https://doi.org/10.5281/zenodo.3608255 [in Ukrainian]

Melnyk О.А, Kozishkurt O.V., Golubyatnykov M.I. (2019a). Results of the study of the components of the loimipotential of natural focal infections of the Ukrainian Black Sea region. Bulletin of Problems of Biology and Medicine. 2, 2(151), 77-81. [in Ukrainian]

Melnyk О.А. (2019). Problematic issues of leptospirosis (on the example of the Northern Black Sea region). Clinical infectology and parasitology. 8, 4, 476-483. [in Ukrainian]

Mezentseva N.І, Batichenko S.P, Mezentsev K.V. (2018). Sickness and health of the population in Ukraine: A compulsive-geographical world. DP «Print Service». Kyiv, 136p. [in Ukrainian]

Moola S, Beri D, Salam A, Jagnoor J, Teja A, Bhaumik S. (2021). Leptospirosis prevalence and risk factors in India: Evidence gap maps. Tropical Doctor. 9, article number 00494755211005203.

Munoz-Zanzi C, Groene E, Morawski B.M, Bonner K, Costa F, Bertherat E, Schneider M.C. (2020). A systematic literature review of leptospirosis outbreaks worldwide, 1970–2012. Rev Panam Salud Publica. 44, article number e78. https://doi.org/10.26633/RPSP.2020.78

Nakonechnii І.V, Serebriakov V.V. (2013). Pathogens of natural focal infections in the ecosystems of Southern Ukraine. Taras Shevchenko National University of Kyiv. Kyiv, 227p. [in Ukrainian]

Nakonechnii І.V. (2007). Ecology of pathogenic leptospires from natural sources in the steppe zone of southern Ukraine. Bulletin of Problems of Biology and Medicine. 2, 26–30. [in Ukrainian]

Nakonechnii І.V. (2013). Ecological foundations of the nosological structure of natural focal infections in southern Ukraine. Nature Almanac: Series "Biological Sciences". Kherson: PP Vyshemirsky, 103–106. [in Ukrainian]

Nekhoroshykh Z.М, Dzhurtubaeva G.M, Pylipenko N.V, et al. (2015). Ecological, epidemiological and socio-economic aspects of zoonotic natural focal infections in southern Ukraine. Veterinary Medicine. 101, 16–20. http://www.jvm.kharkov.ua/sbornik/101/1_4.pdf [in Ukrainian]

ONEEARTH. (n.d.). «Pontic Steppe». Bioregions of Europe. OneEarth. https://www.oneearth.org/realms/western-eurasia/

Pakoa J.G, Soupé-Gilbert M.-E, Girault D, Takau D, Gaviga J, Gourinat A.-C, Tarantola A, Goarant C. (2018). High incidence of leptospirosis in an observational study of hospital outpatients in Vanuatu highlights the need for improved awareness and diagnostic capacities. PLoS Neglected Tropical Diseases. 12, 6, e0006564. https://doi.org/10.1371/journal.pntd.0006564

Petakh P, Tymchyk V, Kamyshnyi O. (2024). Surveillance of human leptospirosis infections in Ukraine between 2018 and 2023. Frontiers in Public Health. 12, article number 1394781. https://doi.org/10.3389/fpubh.2024.1394781

PHC (2018). About the epidemiological situation with leptospirosis in Ukraine in 2017 and measures to prevent it. Information letter of PHC of the Ministry of Health of Ukraine, No 2651. Kyiv.

Pyskun A, Ukhovskyi V, Pyskun O, Nedosekov V, Kovalenko V, Nychyk S, Sytiuk M, Iwaniak W. (2019). Presence of antibodies against Leptospira interrogans serovar hardjo in serum samples from cattle in Ukraine. Polish Journal of Microbiology. 68, 3, 295–302. https://doi.org/10.33073/pjm-2019-031

Rood E.J.J, Goris M.G.A, Pijnacker R, Bakker M.I, Hartskeerl R.A. (2017). Environmental risk of leptospirosis infections in the Netherlands: Spatial modelling of environmental risk factors. PLoS ONE. 12, 10, e0186987. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0186987

Rubel F, Kottek M. (2011). Comments on: 'The thermal zones of the Earth' by Wladimir Köppen (1884). Meteorologische Zeitschrift. 20, 3, 361–365. https://doi.org/10.1127/0941-2948/2011/0285

Sahneh E, Delpisheh A, Sayehmiri K, Khodabakhshi B, Moafi-Madani M. (2019). Investigation of risk factors associated with leptospirosis in the North of Iran (2011–2017). Journal of Research in Health Sciences. 19, 2, e00449.

Schneider M.C, Jancloes M, Buss D.F, Aldighieri S, Bertherat E, Najera P, Galan D.I, Durski K, Espinal M.A. (2022). Leptospirosis: A silent epidemic disease. WikiJournal of Medicine. 9, 1, 2. https://doi.org/10.15347/WJM/2022.002

Sushko S.V, Nakonechnii І.V. (2017). Peculiarities of changes in the number and density of mouse-like rodents in the mosaic agrolandscape of the steppe Pobuzhye in 1961–201. Scientific Reports of the NUBiP of Ukraine. 1, 65. http://journals.nubip.edu.ua/index.php/Dopovidi/issue/view/334 [in Ukrainian]

Teles A.J, Bohm B.C, Silva S.C.M, Bruhn N.C.P, Bruhn F.R.P. (2023). Spatial and temporal dynamics of leptospirosis in South Brazil: A forecasting and nonlinear regression analysis. PLoS Neglected Tropical Diseases. 17, 4, e0011239. https://doi.org/10.1371/journal.pntd.0011239

Ukhovskyi V, Pyskun A, Korniienko L, Aliekseieva H, Moroz O, Pyskun O, Kyivska G, Mezhenskyi A. (2019). Serological prevalence of Leptospira serovars among pigs in Ukraine during the period of 2001–2019. Veterinary Medicine. 67, 1, 13–27. https://doi.org/10.17221/50/2021-VETMED

Ukhovskyi V.V, Korniienko L.Y, Chechet O.M, Aliekseieva G.B, Polishchuk O.D, Mietolapova H.M, Tsarenko T.M, Romanko M.Y, Pyskun O.O. (2023). Serological prevalence of Leptospira spp. in horses in Ukraine. Regulatory Mechanisms in Biosystems. 14, 4, 652–659. https://doi.org/10.15421/022393

Ukhovskyi V.V, Vydayko N.B, Aliekseieva G.B, Bezymennyi M.V, Polupan I.M, Kolesnikova I.P. (2018). Comparative analysis of incidence of leptospirosis among farm animals and humans in Ukraine. Regulatory Mechanisms in Biosystems. 9, 3, 409–416. https://doi.org/10.15421/021861

Warnasekara J, Koralegedara I, Agampodi S. (2019). Estimación de la carga de la leptospirosis en Sri Lanka; una revisión sistemática. BMC Infectious Diseases. 19, 119. https://doi.org/10.1186/s12879-018-3655-y

WHO. (2022). Weekly Epidemiological Bulletin, June 24, 2022, Issue 97. WER No 25, 2022, 97, 277–300. https://www.who.int/ru/publications/i/item/WHO-WER9725-277-300

WHO. (2023). Global report on neglected tropical diseases 2023: 1 March 2023. Geneva. https://www.who.int/ru/publications/i/item/9789240069015

Wynwood S.J, Graham G.C, Weier S.L, et al. (2014). Leptospirosis from water sources. Pathogens and Global Health. 108, 7, 334–338.

Yi S.H, Xun D, Lei Q.L, Yang C.C, Shao J.W. (2025). Epidemiology and genetic diversity of pathogenic Leptospira among Rattus norvegicus in urban residential areas of Guangzhou, Southern China. Comparative Immunology, Microbiology and Infectious Diseases. 118, 102322. https://doi.org/10.1016/j.cimid.2025.102322

Zadorozhna V.І, Protas S.V, Gopko N.V, et al. (2014). Epizootological and epidemiological aspects of leptospirosis in Ukraine. Medicine. Kyiv, 46p. [in Ukrainian]

Zubach O, Telegina T, Semenyshyn O, Vasiunets L, Zinchuk A. (2019). Leptospirosis in Ukraine (Lviv Oblast): Clinical and epidemiological features. Vector-Borne and Zoonotic Diseases. 19, 5, 325–334.