AFRICAN HORSE SICKNESS CHARACTERISTIC FEATURES OF THE PATHOGEN, EPIZOOTIOLOGY, CLINICAL SIGNS, DIAGNOSIS, AND MONITORING MEASURES (REVIEW ARTICLE)

О. М. Чечет; Л. Є. Корнієнко; В. В. Уховський; М. С. Карпуленко; Г. В. Київська; О. А. Мороз

doi:10.31073/onehealthjournal2023-IV-01

Автор(и)

О. М. Чечет Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, Київ (Україна) https://orcid.org/0000-0001-5099-5577
Л. Є. Корнієнко Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, Київ (Україна) https://orcid.org/0000-0001-6832-0789
В. В. Уховський Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, Київ (Україна) https://orcid.org/0000-0002-7532-3942
М. С. Карпуленко Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, Київ (Україна) https://orcid.org/0000-0001-8982-9031
Г. В. Київська Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, Київ (Україна) https://orcid.org/0000-0002-2390-8498
О. А. Мороз Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, Київ (Україна) https://orcid.org/0000-0003-4853-4573

DOI:

https://doi.org/10.31073/onehealthjournal2023-IV-01

Ключові слова:

африканська чума коней, епізоотична ситуація, фактори розповсюдження збудника, діагностика, оцінка ризику, заходи боротьби

Анотація

У статті описано результати аналізу наукових літературних джерел щодо епізоотичної ситуації з африканської чуми коней. Наведені актуальні відомості про характеристику, шляхи розповсюдження і патогенез збудника. Описано ключові шляхи розповсюдження збудника захворювання, серед яких виділяють: розповсюдження інфікованими векторами, транспортуванням диких або домашніх тварин-носіїв на інші території, хворими (інфікованими) тваринами на ранніх стадіях захворювання. Особливу увагу присвячено клінічним ознакам, перебігу та патолого-анатомічним змінам, викликаним захворюванням, серологічним і молекулярно-генетичним методам діагностики. Із урахуванням світового досвіду обґрунтовано основні складові заходів боротьби з цим захворюванням і його профілактика, аргументовано необхідність проведення активної системи епіднагляду серед коней з метою виявлення випадків хвороби, що, у свою чергу, матиме рішуче значення для попередження занесення і розповсюдження хвороби на територію України та раннього виявлення спалахів хвороби.

Посилання

Aklilu, N., Batten, C., Gelaye, E., Jenberie, S., Ayelet, G., Wilson, A., Belay, A., Asfaw, Y., Oura, C., Maan, S., Bachanek-Bankowska, K., and Mertens, P. P. (2014). ‘African horse sickness outbreaks caused by multiple virus types in Ethiopia’; Transboundary Emerging Dis; 61(2):185–192. doi.:10.1111/tbed.12024.

Assefa, A., Tibebu, A., Bihon, A., Dagnachew, A., and Muktar, Y. (2022). ‘Ecological niche modeling predicting the potential distribution of African horse sickness virus from 2020 to 2060’; Sci Rep; 12(1):1748. doi.:10.1038/s41598-022-05826-3.

Benelli, G., Buttazzoni, L., Canale, A., D'Andrea, A., Del Serrone, P., Delrio, G., Foxi, C., Mariani, S., Savini, G., Vadivalagan, C., Murugan, K., Toniolo, C., Nicoletti, M., and Serafini, M. (2017). ‘Bluetongue outbreaks: Looking for effective control strategies against Culicoides vectors’; Res Vet Sci; 115:263–270. doi.:10.1016/j.rvsc.2017.05.023.

Carpenter, S., Mellor, P. S., Fall, A. G., Garros, C., and Venter, G. J. (2017). ‘African horse sickness Virus: History, Transmission, and Current Status’; Ann Rev Entomol; 62:343–358. doi.:10.1146/annurev-ento-031616-035010.

Castillo-Olivares J. (2021). ‘African horse sickness in Thailand: Challenges of controlling an outbreak by vaccination’; Equine Vet J; 53(1):9–14. doi.:10.1111/evj.13353.

De Vos, C.J., Hoek, C.A., and Nodelijk, G. (2012). ‘Risk of introducing African horse sickness virus into the Netherlands by international equine movements’; Prev Vet Med; 106(2):108– 122. doi.:10.1016/j.prevetmed.2012.01.019.

Dennis, S. J., Meyers, A. E., Hitzeroth, I. I., and Rybicki, E. P. (2019). ‘African horse sickness : A Review of Current Understanding and Vaccine Development’; Viruses; 11(9):844. doi.:10.3390/v11090844.

Durr, P. A., Graham, K., and van Klinken, R. D. (2017). ‘Sellers' Revisited: A Big Data Reassessment of Historical Outbreaks of Bluetongue and African horse sickness due to the Long- Distance Wind Dispersion of Culicoides Midges’; Front Vet Sci; 4:98. doi.:10.3389/fvets.2017.00098.

EFSA Panel on Animal Health and Welfare (EFSA AHAW Panel), Nielsen, S. S., Alvarez, J., Bicout, D. J., Calistri, P., Depner, K., Drewe, J. A., Garin-Bastuji, B., Gonzales Rojas, J. L., Gortázar Schmidt, C., Herskin, M., Michel, V., Miranda Chueca, M. Á., Pasquali, P., Roberts, H. C., Sihvonen, L. H., Spoolder, H., Ståhl, K., Velarde, A., Viltrop, A., and Aznar, I. (2021). ‘Scientific Opinion on the assessment of the control measures of the category A diseases of Animal Health Law: African horse sickness ’; EFSA J Europ Food Safety Authority; 19(2):e06403. doi.:10.2903/j.efsa.2021.6403.

Faber, F. E., van Kleef, M., Tshilwane, S. I., and Pretorius, A. (2016). ‘African horse sickness virus serotype 4 antigens, VP1-1, VP2-2, VP4, VP7 and NS3, induce cytotoxic T cell responses in vitro’; Virus Res; 220:12–20. doi.:10.1016/j.virusres.2016.04.007.

Fall, M., Diarra, M., Fall, A. G., Balenghien, T., Seck, M. T., Bouyer, J., Garros, C., Gimonneau, G., Allène, X., Mall, I., Delécolle, J. C., Rakotoarivony, I., Bakhoum, M. T., Dusom, A. M., Ndao, M., Konaté, L., Faye, O., and Baldet, T. (2015). ‘Culicoides (Diptera: Ceratopogonidae) midges, the vectors of African horse sickness virus--a host/vector contact study in the Niayes area of Senegal’; Parasites & Vectors; 8:39. doi.:10.1186/s13071-014-0624-1.

Hanekom, J., Lubisi, B. A., Leisewitz, A., Guthrie, A., and Fosgate, G. T. (2023). ‘The seroprevalence of African horse sickness virus, and risk factors to exposure, in domestic dogs in Tshwane, South Africa’; Prev Vet Med; 213:105868. doi.:10.1016/j.prevetmed.2023.105868.

Hemida, M. G., Alhammadi, M., Daleb, A., and Alnaeem, A. (2017). ‘Molecular and serological surveillance of African horse sickness virus in eastern and central Saudi Arabia’; Rev Sci Techniq (Int Office Epizootics); 36(3):889–898. doi.:10.20506/rst.36.3.2722.

Hopley, R., and Toth, B. (2013). ‘Focus on: African horse sickness ’; Vet Record; 173(1):13–14. doi.:10.1136/vr.f4250. https://www.oie.int/wahis_2/public/wahid.php/Revie wrepo rt/Revie w?page_refer=MapFu llEve ntRep ort&reportid=35575. Accessed 12 August 2020.

Instruktsiia shchodo profilaktyky ta borotby z afrykanskoiu chumoiu konei (nakaz № 124 vid 22.01.2021 Ministerstva rozvytku ekonomiky, torhivli ta silskoho hospodarstva Ukrainy) (Instructions for the prevention and control of African horse sickness (Order No. 124 of 22.01.21 of the Ministry of Economic Development, Trade and Agriculture of Ukraine)). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0172-21#Text [in Ukrainian].

Kanai, Y., van Rijn, P. A., Maris-Veldhuis, M., Kaname, Y., Athmaram, T. N., and Roy, P. (2014). ‘Immunogenicity of recombinant VP2 proteins of all nine serotypes of African horse sickness virus’; Vaccine; 32(39):4932–4937. doi.:10.1016/j.vaccine.2014.07.031.

King, S., Rajko-Nenow, P., Ashby, M., Frost, L., Carpenter, S., and Batten, C. (2020). ‘Outbreak of African horse sickness in Thailand, 2020’; Transboundary Emerging Diseases; 10.1111/tbed.13701. Advance online publication. doi.:10.1111/tbed.13701.

Lu, G., Pan, J., Ou, J., Shao, R., Hu, X., Wang, C., and Li, S. (2020). ‘African horse sickness : Its emergence in Thailand and potential threat to other Asian countries’; Transboundary Emerging Dis; 10.1111/tbed.13625. Advance online publication. doi.:10.1111/tbed.13625.

Mayo, C. E., Weyer, C. T., Carpenter, M. J., Reed, K. J., Rodgers, C. P., Lovett, K. M., Guthrie, A. J., Mullens, B. A., Barker, C. M., Reisen, W. K., and MacLachlan, N. J. (2021). ‘Diagnostic applications of molecular and serological assays for bluetongue and African horse sickness ’; Rev Sci Techniq (Int Office Epizootics); 40(1):91–104. doi.:10.20506/rst.40.1.3210.

Ndebé, M. M. F., Mouiche, M. M. M., Moffo, F., Poueme, R. N. S., and Awah-Ndukum, J. (2022). ‘Seroprevalence and Risk Factors of African horse sickness in Three Agroecological Zones of Cameroon’; Vet Med Int; 2457772. doi.:10.1155/2022/2457772.

Ngoveni, H. G., van Schalkwyk, A., and Koekemoer, J. J. O. (2019). ‘Evidence of Intragenic Recombination in African horse sickness Virus’; Viruses; 11(7):654. doi.:10.3390/v11070654.

O'Dell, N., Arnot, L., Janisch, C. E., and Steyl, J. C. (2018). ‘Clinical presentation and pathology of suspected vector transmitted African horse sickness in South African domestic dogs from 2006 to 2017’; Vet Record; 182(25):715. doi.:10.1136/vr.104611.

Porphyre, T., and Grewar, J. D. (2019). ‘Assessing the potential of plains zebra to maintain African horse sickness in the Western Cape Province, South Africa’; PloS One; 14(10):e0222366. doi.:10.1371/journal.pone.0222366.

Riddin, M. A., Venter, G. J., Labuschagne, K., and Villet, M. H. (2019). ‘Culicoides species as potential vectors of African horse sickness virus in the southern regions of South Africa’; Med Vet Entomol; 33(4):498–511. doi.:10.1111/mve.12391.

Robin, M., Page, P., Archer, D., and Baylis, M. (2016). ‘African horse sickness : The potential for an outbreak in disease-free regions and current disease control and elimination techniques’; Equine Vet J; 48(5):659–669. doi.:10.1111/evj.12600.

Scacchia, M., Molini, U., Marruchella, G., Maseke, A., Bortone, G., Cosseddu, G. M., Monacoo, F., Savini, G., and Pini, A. (2015). ‘African horse sickness outbreaks in Namibia from 2006 to 2013: clinical, pathological and molecular findings’; Vet Italiana; 51(2):123–130. doi.:10.12834/VetIt.200.617.3.

Schliewert, E. C., Hooijberg, E. H., Steyn, J. S., Potgieter, C., Fosgate, G. T., and Goddard, A. (2022). ‘Experimental infection with African horse sickness Virus in horses induces only mild temporal hematologic changes and acute phase reactant response’; American J Vet Res; 83(11):1–11. doi.:10.2460/ajvr.22.08.0123.

Spence, K. L., Slater, J., Rosanowski, S. M., and Cardwell, J. M. (2019). ‘A cross-sectional study of horse owners' awareness and perceived risk of exotic diseases in the United Kingdom’; Prev Vet Med; 169:104706. doi.:10.1016/j.prevetmed.2019.104706.

Vandenbergh, S. ‘The story of a disease: African horsesickness and its direct influence on the necessary development of veterinary science in South Africa’; 1890s–1920s. Historia 2010; 55:243– 262.

van Vuuren, M., and Penzhorn, B. L. (2015). ‘Geographic range of vector-borne infections and their vectors: the role of African wildlife’; Rev Sci Techniq (Int Office Epizootics); 34(1):139–149. doi.:10.20506/rst.34.1.2350.

Verwoerd D. W. (2012). ‘History of Orbivirus research in South Africa’; J South African Vet Ass; 83(1):532. doi.:10.4102/jsava.v83i1.532.

Wall, G. V., Wright, I. M., Barnardo, C., Erasmus, B. J., van Staden, V., and Potgieter, A. C. (2021). ‘African horse sickness virus NS4 protein is an important virulence factor and interferes with JAK-STAT signaling during viral infection’; Virus Res; 298:198407. doi.:10.1016/j.virusres.2021.198407.

Zientara, S., Weyer, C. T., and Lecollinet, S. (2015). ‘African horse sickness ’; Rev Sci Techniq (Int Office Epizootics); 34(2):315–327. doi.:10.20506/rst.34.2.2359.

Zwart, L., Potgieter, C. A., Clift, S. J., and van Staden, V. (2015). ‘Characterising Non- Structural Protein NS4 of African horse sickness Virus’; PloS One; 10(4):e0124281. doi.:10.1371/journal.pone.0124281.