Monitoring of radiation contamination of wild mushrooms in the Polissia region

Г. С. Кочетова; Т. О. Прокопенко; Л. М. Гусак; А. Г. Молодик

doi:10.31073/onehealthjournal2026-III-03

Автор(и)

Г. С. Кочетова Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0003-3234-1355
Т. О. Прокопенко Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-8297-2599
Л. М. Гусак Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-7570-2574
А. Г. Молодик Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, м. Київ, Україна https://orcid.org/0009-0003-9719-5560

DOI:

https://doi.org/10.31073/onehealthjournal2026-III-03

Ключові слова:

радіологічний контроль, дикорослі гриби свіжі, цезій-137, стронцій-90, радіаційне навантаження, навколишнє середовище, акумуляція

Анотація

Радіологічний контроль відіграє ключову роль у забезпеченні безпеки харчових продуктів, особливо свіжозібраних дикорослих грибів, які активно поглинають радіоактивні елементи, зокрема цезій-137 і стронцій-90. Через цю здатність гриби можуть становити значну загрозу, якщо рівень радіаційного забруднення не контролювати належним чином.
Наукові дослідження свідчать, що екологічні особливості Полісся, зокрема піщані ґрунти цього регіону, сприяють накопиченню радіонуклідів у верхніх шарах землі. Природна міграція таких забруднювачів призводить до їх концентрації у дикорослих грибах. Механізми міграції та накопичення радіонуклідів є складними процесами, що залежать від багатьох чинників. Серед них найважливішими є тип ґрунту, кліматичні умови території, меліоративні заходи, методи землекористування, а також біологічна специфіка рослинності.
Водночас ситуація загострюється через сучасні соціально-екологічні виклики, такі як військові дії та масові пожежі. Ці явища порушують верхні шари ґрунту, спричиняючи вивільнення раніше зв'язаних радіонуклідів із забруднених зон, зокрема тих, що постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Радіоактивний пил і попіл підіймаються в повітря та переносяться на значні відстані, осідаючи навіть у регіонах, які до цього вважалися екологічно чистими. Це створює додаткову загрозу для безпеки харчових продуктів і лісових ресурсів у "чистих" зонах.
У відповідь на ці виклики в Україні запроваджено систему контролю безпеки харчових продуктів, покликану зменшити вплив радіації на населення. Її ключовим компонентом став регулярний радіологічний моніторинг харчових продуктів, що дозволяє оперативно оцінювати рівень радіаційного забруднення та своєчасно реагувати на потенційні ризики. Крім цього, радіологічний контроль виконує важливу функцію підвищення обізнаності громадян та забезпечення екологічної та промислової безпеки.

Посилання

Dutov O. I., Landin V. P., Melnychuk A. O., Grynyk O. I. (2015). Radiation-ecological aspects of the use of contaminated lands in the remote period after the Chernobyl disaster. Agroecological Journal; 1, 115–121. http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2015_1_16

Ernst A.-L., Reiter G., Piepenbring M., Bassler C. (2022). Spatial risk assessment of radiocesium contamination of edible mushrooms: Lessons from a highly frequented recreational area. Science of the Total Environment; 807(2), 150861. https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2021.150861

Gabriel J., Grodzynska G. A., Nebesnyi V. B., Landin V. P. (2023). Radioactive contamination of mushrooms from Polis'ke Forestry (Kyiv Region, Ukraine) long after the Chornobyl accident. Czech Mycology; 75(2), 117–137. https://doi.org/10.33585/cmy.75202

Grodzynska G. A. (2017). Radionuclide contamination of macromycetes. Visnyk of the National Academy of Sciences of Ukraine; 6, 61–76. https://doi.org/10.15407/visn2017.06.061

Grodzinskaya A. A., Nebesnyi V. B., Landin V. P., Gabriel J. (2022). Radioactive contamination of wild mushrooms from Ukraine under conditions of contrasting radiation loads: 36 years after the Chernobyl nuclear power plant catastrophe. International Journal of Medicinal Mushrooms; 24(9), 25–40. https://doi.org/10.1615/IntJMedMushrooms.2022044725

Grodzynska G., Nebesnyi V., Teslenko I. (2023). Radioactive contamination of wild mushrooms in Chernihiv Polesie. Biota. Human. Technology; 2, 55–72. https://doi.org/10.58407/bht.2.23.5

Gudkov I. M., Kashparov V. O. (2012). Actual problems of radioecology a quarter century after the Chernobyl disaster. Bulletin of Zhytomyr National Agroecological University; 1(1), 27–36.

Gupta D. K., Schulz W., Steinhauser G., Walther C. (2018). Radiostrontium transport in plants and phytoremediation. Environmental Science and Pollution Research. https://doi.org/10.1007/s11356-018-3088-6

Holiaka D. M., Levchuk S. E., Yoschenko V. I., Kashparov V. A., Yoschenko L. V., Holiaka M. A., Pavliuchenko V. V., Diachuk P. P., Zadorozhniuk R. M., Morozova V. S. (2020). ⁹⁰Sr and ¹³⁷Cs inventories in forest stands in the Chernobyl exclusion zone. Nuclear Physics and Atomic Energy; 21(3), 256–264. https://doi.org/10.15407/jnpae2020.03.256

Jeskovsky M., Kaizer J., Kontul I., Lujaniene G., Mullerova M., Povinec P. (2019). Analysis of environmental radionuclides. In Handbook of Radioactivity Analysis (Vol. 2, pp. 137–261). Academic Press. https://doi.org/10.1016/b978-0-12-814395-7.00003-9

Kotelevych V. A. (2019). Actual problems of quality and safety of food products in the context of food security in the Zhytomyr region. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary Sciences; 21(93), 155–159. https://doi.org/10.32718/nvlvet9327

Konoplev A. (2020). Mobility and bioavailability of Chernobyl-derived radionuclides in soil water environment: A review. In Behavior of Radionuclides in the Environment II: Chernobyl (pp. 157–193). Springer. https://doi.org/10.1007/978-981-15-3568-03

Kashparov V., Salbu B., Levchuk S., Protsak V., Maloshtan I. (2019). Environmental behaviour of radioactive particles from Chernobyl. Journal of Environmental Radioactivity; 208–209, 106025. https://doi.org/10.1016/j.jenvrad.2019.106025

Malimon Z., Kochetova H., Gusak L., Shuliak S. (2023). Radiation situation in contaminated territories of Ukraine (2013–2022). One Health Journal; 1(IV), 70–76. https://doi.org/10.31073/onehealthjournal2023-IV-07

Orita M., Kimura Y., Taira Y., Fukuda T., Takahashi J., Gutevych O., Chornyi S., Kudo T., Yamashita S., Takamura N. (2018). Activity concentration of radiocesium in wild mushrooms collected in Ukraine 30 years after the Chernobyl accident. PeerJ; 6, e4222. https://doi.org/10.7717/peerj.4222

Russell B. C., Croudace I. W., Warwick P. E. (2015). Determination of ¹³⁵Cs and ¹³⁷Cs in environmental samples: A review. Analytica Chimica Acta; 890, 7–20.

Romanchuk O., Lopatiuk Y., Kovalchuk S. (2019). Evaluation of ¹³⁷Cs content in forest food products. Scientific Horizons; 11(84), 108–112. https://doi.org/10.33249/2663-2144-2019-84-11-108-112

Ministry of Health of Ukraine. (2006). Permissible levels of ¹³⁷Cs and ⁹⁰Sr radionuclides in food and drinking water (DR-97:2006). https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0255282-97

Zdrojewicz Z., Szlagor A., Wielogorska M., Nowakowska D., Nowakowski J. (2016). Influence of ionizing radiation on the human body. Family Medicine & Primary Care Review; 18, 174–179. https://doi.org/10.5114/fmpcr/43945