Ламініт як чинник метаболічних порушень у свійських тварин (оглядова стаття)

Анотація

У статті проведено комплексний аналіз сучасних наукових даних щодо ламініту у свійських тварин із урахуванням видових особливостей перебігу патологічного процесу у коней, великої рогатої худоби, овець і кіз. Узагальнено підходи до розуміння ламініту як системного мультифакторного синдрому, який формується внаслідок взаємодії метаболічних, ендокринних, інфекційно-токсичних та механічних чинників. Показано, що розвиток захворювання супроводжується глибокими порушеннями мікроциркуляції у ламелярному апараті копита, деградацією дермально-епідермального з'єднання, активацією запальних і в кінцевому результаті призводить до структурної деструкції копитного апарату та зниження продуктивності тварин.
Особливу увагу приділено аналізу патогенетичних механізмів із урахуванням типу травлення. Встановлено, що у коней, як моногастричних тварин, провідну роль відіграють ендокринно-метаболічні порушення, зокрема гіперінсулінемія, інсулінорезистентність і дисбаланс вуглеводного обміну, що обумовлює розвиток ендокринопатичного ламініту. У великої рогатої худоби ключовим пусковим механізмом є субклінічний рубцевий ацидоз, що супроводжується змінами мікробіоти рубця, підвищенням рівня ендотоксинів у крові та розвитком системної запальної відповіді. У овець і кіз ламініт формується внаслідок поєднання метаболічних, інфекційних і механічних чинників та визначає варіабельність клінічних і морфологічних проявів захворювання.
Систематизовано біохімічні зміни, характерні для різних стадій ламініту (субклінічної, гострої та хронічної), включаючи підвищення концентрації інсуліну, глюкози, тригліцеридів, активацію ферментів тканинного ушкодження (лактатдегідрогенази, креатинкінази), прозапальних цитокінів, С-реактивного білку. Показано, що ці показники можуть використовуватися для ранньої діагностики, диференціації стадій захворювання та прогнозування його перебігу. Також узагальнено сучасні підходи до діагностики ламініту, що базуються на поєднанні клінічного обстеження, лабораторних досліджень і інструментальних методів, зокрема рентгенографії, ультразвукової діагностики, комп'ютерної томографії та систем моніторингу рухової активності. Наведено характеристику морфологічних, гістологічних і патолого-анатомічних змін, які відображають прогресування патологічного процесу від початкових мікроскопічних ушкоджень до вираженої деформації копита, некрозу тканин і фіброзу.
Водночас, окремо розглянуто сучасні підходи до профілактики ламініту, які включають оптимізацію годівлі, контроль метаболічного статусу, запобігання субклінічному ацидозу, покращення умов утримання та впровадження технологій раннього моніторингу. Підкреслено, що ефективне управління ризиками ламініту можливе лише за умов інтегрованого підходу, який враховує видові особливості тварин, рівень їх працездатності для коней і продуктивності для великої рогатої худоби та технологічні умови утримання.
Результати узагальнення можуть бути використані для удосконалення системи ранньої діагностики, профілактики та контролю ламініту і сприятиме підвищенню продуктивності і покращенню добробуту свійських тварин.