Порівняння антибактеріальної дії ципрофлоксацину з цефазоліном для підтвердження властивостей препарату

Анотація

У роботі представлено результати комплексного дослідження антибактеріальної активності препарату Ципрофлоксацин (у формі 10% розчину для ін'єкцій та 5% розчину для перорального застосування) щодо семи видів патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів, які мають важливе епізоотологічне, ветеринарно-санітарне та зоонотичне значення. Досліджено референсні та польові штами: Escherichia coli ATCC 25922, Salmonella enterica serovar typhimurium ATCC 14028, Pasteurella multocida (польовий ізолят), Erysipelothrix rhusiopathiae (вакцинний штам), Enterococcus faecalis ATCC 29212, Staphylococcus aureus ATCC 25923 та Bacillus anthracis (вакцинний стерильний штам). Актуальність роботи зумовлена стрімким глобальним зростанням антимікробної резистентності у світі та в Україні, що призводить до зниження ефективності традиційних схем антибіотикотерапії, збільшення летальності та значних економічних втрат у тваринництві. Оцінку антимікробної активності проводили двома взаємодоповнювальними методами: методом серійних мікророзведень у 96-луночкових планшетах та диско-дифузійним методом на агарі Мюллера–Хінтона з використанням дисків, що містять 5 мкг ципрофлоксацину. Інтерпретацію результатів здійснювали відповідно до актуальних рекомендацій CLSI (M100-S34, 2024) та EUCAST v.15.0 (2025). Ципрофлоксацин виявив високу активність щодо всіх досліджених штамів. Значення мінімальної інгібуючої концентрації (МІК50/МІК90) становили: E.coli – 0,008/0,015 мкг/см³, S.typhimurium – 0,015/0,03 мкг/см³, P.multocida – 0,004/0,008 мкг/см³, E.rhusiopathiae – 0,06/0,12 мкг/см³, E.faecalis – 0,5/1,0 мкг/см³, S.aureus – 0,25/0,5 мкг/см³, B.anthracis – 0,03/0,06 мкг/см³. Діаметри зон затримки росту варіювали від 28,0±0,40 мм (E.faecalis) до 35,7±0,25 мм (P.multocida), що відповідає категорії «чутливий» (S) за обома системами критеріїв. Порівняльний аналіз з цефазоліном (30 мкг/диск) показав статистично достовірну (p<0,01) перевагу ципрофлоксацину за величиною зон затримки росту та значеннями МІК щодо грамнегативних бактерій та B.anthracis. Отримані дані підтверджують, що ципрофлоксацин зберігає високу антибактеріальну активність та широкий спектр дії щодо основних збудників бактеріальних інфекцій сільськогосподарських і домашніх тварин навіть за умов поширення резистентності до β-лактамів, макролідів та тетрациклінів. Антибактеріальний препарат може бути рекомендований як препарат вибору або альтернативи при колібактеріозі, сальмонельозі, пастерельозі, рожі свиней, стафілококових та стрептококових інфекціях. Результати підкреслюють необхідність регулярного моніторингу чутливості циркулюючих штамів та раціонального використання фторхінолонів з метою збереження їхньої клінічної ефективності в довгостроковій перспективі.