ДИНАМІКА ПОШИРЕННЯ ВАРООЗУ БДЖІЛ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ ЗА ПЕРІОД 2021-2023 РОКИ

О.І. Мірошніченко; О.П. Литвиненко; О.М. Чечет; А.П. Герілович; В.О. Харченко; В.Л. Коваленко

doi:10.31073/onehealthjournal2024-II-04

Автор(и)

О.І. Мірошніченко Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, м. Київ, Україна https://orcid.org/0009-0001-0445-1963
О.П. Литвиненко Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, м. Київ, Україна https://orcid.org/0009-0003-0682-8917
О.М. Чечет ГО “Інститут Єдиного Здоров’я”, м. Харків, Україна https://orcid.org/0000-0001-5099-5577
А.П. Герілович ГО “Інститут Єдиного Здоров’я”, м. Харків, Україна https://orcid.org/0000-0002-3280-4172
В.О. Харченко Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАНУ, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-3824-2078
В.Л. Коваленко Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-2416-5219

DOI:

https://doi.org/10.31073/onehealthjournal2024-II-04

Ключові слова:

варооз (вароатоз), поширення, епізоотичний процес, територія

Анотація

Державний контроль та нагляд у сфері епізоотичного благополуччя забезпечує гарантії щодо безпеки продуктів тваринного походження, харчових продуктів рослинного походження, призначених для споживання людьми, а також кормів для годівлі тварин. Головними управліннями територіальних органів Держпродспоживслужби України щорічно розробляються «Плани протиепізоотичних заходів по профілактиці основних інфекційних і паразитарних хвороб тварин в Україні» що дає змогу чітко контролювати розвиток епізоотичного процесу. У статті проведено порівняльний аналіз динаміки епізоотичного процесу щодо ураження бджіл кліщем вароа в Україні з 2021 по 2023 рр. Наведено дані в розрізі областей. Визначено зони ризику з умовним поділом України на неблагополучну, загрозливу та тимчасово благополучну території.

Посилання

Traynor, K. S., Mondet, F., de Miranda, J. R., Techer, M., Kowallik, V., Oddie, M. A. Y., Chantawannakul, P., and McAfee, A. (2020). Varroa destructor: A Complex Parasite, Crippling Honey Bees Worldwide. Trends in parasitology; 36(7):592–606. https://doi.org/10.1016/j.pt.2020.04.004

Rosenkranz, P., Aumeier, P., and Ziegelmann, B. (2010). Biology and control of Varroa destructor. Journal of invertebrate pathology; 103(1):S96–S119. https://doi.org/10.1016/j.jip.2009.07.016

Noël, A., Le Conte, Y., and Mondet, F. (2020). Varroa destructor: how does it harm Apis mellifera honey bees and what can be done about it? Emerging topics in life sciences; 4(1):45–57. https://doi.org/10.1042/ETLS20190125

Guzman-Novoa, E., Emsen, B., Unger, P., Espinosa-Montaño, L. G., and Petukhova, T. (2012). Genotypic variability and relationships between mite infestation levels, mite damage, grooming intensity, and removal of Varroa destructor mites in selected strains of worker honey bees (Apis mellifera L.). Journal of invertebrate pathology; 110(3):314–320. https://doi.org/10.1016/j.jip.2012.03.020

Calderón, R. A., van Veen, J. W., Sommeijer, M. J., and Sanchez, L. A. (2010). Reproductive biology of Varroa destructor in Africanized honey bees (Apis mellifera). Experimental & applied acarology; 50(4):281–297. https://doi.org/10.1007/s10493-009-9325-4.

Gebremedhn, H., Amssalu, B., Smet, L., and de Graaf, D. C. (2019). Factors restraining the population growth of Varroa destructor in Ethiopian honey bees (Apis mellifera simensis). PloS One; 14(9):e0223236. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0223236

Reams, T., and Rangel, J. (2022). Understanding the Enemy: A Review of the Genetics, Behavior and Chemical Ecology of Varroa destructor, the Parasitic Mite of Apis mellifera. Journal of insect science (Online); 22(1):18. https://doi.org/10.1093/jisesa/ieab101

Morfin, N., Harpur, B. A., De la Mora, A., and Guzman-Novoa, E. (2023). Breeding honey bees (Apis mellifera L.) for low and high Varroa destructor population growth: Gene expression of bees performing grooming behavior. Frontiers in insect science; 3:951447. https://doi.org/10.3389/finsc.2023.951447

Corrêa-Marques, M. H., De Jong, D., Rosenkranz, P., and Gonçalves, L. S. (2002). Varroa-tolerant Italian honey bees introduced from Brazil were not more efficient in defending themselves against the mite Varroa destructor than Carniolan bees in Germany. Genetics and molecular research : GMR; 1(2):153–158.

Oddie, M. A. Y., Lanz, S., Dahle, B., Yañez, O., and Neumann, P. (2023). Virus infections in honeybee colonies naturally surviving ectoparasitic mite vectors. PloS One; 18(12):e0289883. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0289883

Del Piccolo, F., Nazzi, F., Della Vedova, G., and Milani, N. (2010). Selection of Apis mellifera workers by the parasitic mite Varroa destructor using host cuticular hydrocarbons. Parasitology; 137(6):967–973. https://doi.org/10.1017/S0031182009991867