Ефективність комплексного застосування антисептичних засобів на основі спиртів та йодофорів у ветеринарній хірургії

Анотація

Метою роботи було провести лабораторне та клінічне оцінювання ефективності комплексного застосування спиртовмісного антисептичного препарату та йодофорного дезінфікуючого засобу у ветеринарній хірургічній практиці, а також визначити їх синергетичну антимікробну активність щодо клінічних ветеринарних ізолятів. Додатково досліджували вплив комбінованої антисептичної схеми на частоту післяопераційних інфекційних ускладнень, швидкість загоєння ран та локальну переносимість у тварин після оперативних втручань. Дослідження виконували у два етапи – лабораторний та клінічний. У лабораторній частині визначали мінімальні інгібіторні концентрації антисептичних препаратів методом серійних двократних розведень відповідно до рекомендацій EUCAST. Як тест-культури використовували клінічні ізоляти Staphylococcus aureus MRSA, Escherichia coli ESBL+, Pseudomonas aeruginosa, Streptococcus canis, Klebsiella pneumoniae, Candida albicans та Aspergillus fumigatus. Синергетичну взаємодію між препаратами оцінювали методом checkerboard assay із розрахунком FIC-індексу. Бактерицидну активність визначали кількісним суспензійним методом за показником редукції мікробного навантаження. Клінічну частину дослідження проводили у 60 тварин (собаки та коти), яких методом простої рандомізації розподілили на чотири групи по 15 тварин. У дослідній групі застосовували комбіновану схему антисептики, у контрольних – хлоргексидин, повідон-йод або декаметоксин. Оцінювали частоту первинного загоєння ран, розвиток інфекційних ускладнень, рівень бактеріальної контамінації, тривалість загоєння та локальні тканинні реакції. Статистичну обробку результатів виконували із використанням параметричних та непараметричних методів аналізу. Встановлено, що комбіноване застосування спиртовмісного антисептика та йодофорного препарату забезпечувало вищу антимікробну активність порівняно з використанням окремих антисептичних засобів. Редукція мікробного навантаження щодо більшості бактеріальних ізолятів перевищувала 99,97 %. Значення FIC-індексу для досліджуваних комбінацій знаходилися в межах 0,33–0,44, що свідчило про наявність синергетичного ефекту. Найбільш виражену активність комбінована схема продемонструвала щодо антибіотикорезистентних штамів Staphylococcus aureus MRSA та Escherichia coli ESBL+. У клінічній частині дослідження у тварин дослідної групи відзначали вищу частоту первинного загоєння ран та меншу кількість післяопераційних інфекційних ускладнень порівняно з контрольними групами. Середній термін загоєння ран у дослідній групі був коротшим, а рівень бактеріальної контамінації на третю добу після операції – нижчим. Ознаки локального подразнення тканин були мінімальними та не супроводжувалися клінічно значущими токсичними реакціями. Результати проведених досліджень свідчать про перспективність комбінованого використання спиртовмісних та йодофорних антисептичних засобів у ветеринарній хірургії. Послідовне застосування препаратів забезпечує синергетичний антимікробний ефект, сприяє зниженню частоти післяопераційних інфекційних ускладнень і скороченню термінів загоєння ран. Досліджувана схема характеризується задовільною локальною переносимістю та може розглядатися як перспективний напрям удосконалення антисептичного забезпечення ветеринарних хірургічних втручань.