Експериментальна оцінка бактерицидної активності та стабільності біоцидного засобу «Крезонід»
DOI:
https://doi.org/10.31073/onehealthjournal2026-III-05Ключові слова:
біоцидні засоби, мета-крезол, бактерицидна активність, стабільність, ветеринарна дезінфекціяАнотація
У статті наведено результати експериментальної оцінки бактерицидної активності та стабільності біоцидного засобу «Крезонід», основним діючим компонентом якого є мета-крезол (3-метилфенол). Дослідження проведено з метою обґрунтування ефективності біоцидного препарату та підтвердження збереження його антимікробних властивостей у процесі тривалого зберігання відповідно до вимог. Бактерицидну активність оцінювали кількісним суспензійним методом із визначенням кількості життєздатних мікроорганізмів (CFU) після експозиції препарату. Як тест-культури використовували штами Streptococcus faecalis та Salmonella enteritidis. Препарат досліджували у концентраціях 0,1; 0,5 та 1,0 % за експозиції 10–30 хв. Стабільність біоцидного засобу вивчали в умовах реального зберігання протягом 30 міс шляхом контролю органолептичних показників, значення pH та збереження бактерицидної активності. Встановлено, що біоцидний засіб «Крезонід» проявляє виражену бактерицидну активність щодо обох культур тест-мікроорганізмів. Повна інактивація Streptococcus faecalis та Salmonella enteritidis досягалася при концентрації 0,5 % і експозиції 20 хв. У процесі зберігання препарат «Крезонід» зберігав фізико-хімічну однорідність, стабільне значення pH та повну бактерицидну активність протягом усього періоду спостереження. Отримані результати свідчать про високу ефективність і стабільність біоцидного засобу «Крезонід», що обґрунтовує доцільність його застосування у ветеринарній практиці та можливість встановлення терміну придатності не менше ніж 24 міс. за регламентованих умов зберігання.
Посилання
Addie D. D. (2018). Phenols and related compounds as antiseptics and disinfectants for use with animals. MSD Veterinary Manual. Retrieved from https://www.msdvetmanual.com/pharmacology/antiseptics-and-disinfectants/phenols-and-related-compounds-as-antiseptics-and-disinfectants-for-use-with-animals?ruleredirectid=445
Britsun V. M., Simurova N. V., Popova I. V., Simurov O. V. (2021). Modern chemical disinfectants and antiseptics. Part II. Journal of Organic and Pharmaceutical Chemistry; 19(4):20–32. doi.:10.24959/ophcj.21.231998
CFSPH (2008–2023). Characteristics of selected disinfectants [PDF]. Center for Food Security and Public Health, Iowa State University. Retrieved from https://www.cfsph.iastate.edu/Disinfection/Assets/characteristics-of-selected-disinfectants.pdf
Boyce J. M. (2023). Quaternary ammonium disinfectants and antiseptics: tolerance, resistance and potential impact on antibiotic resistance. Antimicrobial Resistance & Infection Control; 12:Article 32. doi.:10.1186/s13756-023-01241-z
DIN EN 1656:2010-03 «Khimichni dezinfikuiuchi ta antyseptychni zasoby – kilkisnyi suspensiinii test dlia vyznachennia bakteritsydnoi aktyvnosti khimichnykh i antyseptychnykh zasobiv, yaki zastosovuiutsia v haluzi veterynarii – Metod vyznachennia ta vymohy (faza 2, krok 1)» [Chemical disinfectants and antiseptics – Quantitative suspension test for the evaluation of bactericidal activity of chemical disinfectants and antiseptics used in the veterinary area – Test method and requirements (phase 2, step 1)]
EN 1040:2004 «Zasoby khimichni dezinfikuiuchi ta antyseptychni. Osnovna bakteritsydna aktyvnist. Chastyna 1. Metod vyprobovuvannia ta vymohy (stadiia 1)» [Chemical disinfectants and antiseptics. Basic bactericidal activity. Part 1. Test method and requirements (phase 1)], metodyk YeS, nyni diiuchoho standarta
Harkavenko T. O., Kovalenko V. L., Horbatiuk O. I., Pinchuk N. H., Kozytska T. H., Harkavenko V. M., Ordynska D. O. (2020). Metodychni rekomendatsii z vyznachennia bakteritsydnoi aktyvnosti ta kontroliu vidsutnosti bakteriostatichnoho efektu dezinfikuiuchykh zasobiv [Methodical recommendations for determining the bactericidal activity and controlling the absence of bacteriostatic effect of disinfectants]. Kyiv: DNDILDZVSE, 2020; 43 p. (in Ukrainian)
Gregirchak N., Lupyna T., Mordych T. (2013). Efektyvnist diyi kombinovanykh dezyinfektantiv [PDF]. Ukrainian Food Journal. Retrieved from https://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/21357
Krapez P., Lunder M., Oder M., Fink R. (2024). Evaluation of the In Vitro Disinfection Potential of the Phytochemicals Linalool and Citronellal Against Biofilms Formed by Escherichia coli and Staphylococcus aureus. Processes; 12(12):2743. doi.:10.3390/pr12122743
Kovalenko V. L., Nedosiekov V. V. (2011). Metodychni pidkhody shchodo kontroliu dezinfikuiuchykh zasobiv dlia veterynarnoi medytsyny [Methodological approaches to the control of disinfectants for veterinary medicine]. Monohrafiia. Kyiv. 224 p. (in Ukrainian)
Lineback C., Nkemngong C., Wu S., Li X., Teska P., Oliver H. (2018). Hydrogen peroxide and sodium hypochlorite disinfectants are more effective against Staphylococcus aureus and Pseudomonas aeruginosa biofilms than quaternary ammonium compounds. Antimicrobial Resistance & Infection Control; 7:154. doi.:10.1186/s13756-018-0447-5
Maillard J.-Y., Pascoe M. (2024). Disinfectants and antiseptics: mechanisms of action and resistance. Nature Reviews Microbiology; 22:4–17. doi.:10.1038/s41579-023-00958-3
Mishra V. K. (2017). Microbial degradation of phenol: A review [PDF]. Research Gate. https://www.researchgate.net/publication/316666855_Microbial_Degradation_of_Phenol_A_Review
Montagna M. T., Triggiano F., Barbuti G., Bartolomeo N., De Giglio O., Diella G., Lopuzzo M., Rutigliano S., Serio G., Caggiano G. (2019). Study on the In Vitro Activity of Five Disinfectants against Nosocomial Bacteria. International Journal of Environmental Research and Public Health; 16(11):1895. doi.:10.3390/ijerph16111895
Oulahal N., Degraeve P. (2022). Phenolic-rich plant extracts with antimicrobial activity: An alternative to food preservatives and biocides? Frontiers in Microbiology; 13:753518. doi:10.3389/fmicb.2021.753518
Palii G. K., Pavliuk S. V., Shevchenko I. P. (2018). Obgruntuvannya zastosuvannya antystepychnykh preparativ u systemi profilaktychnykh i likuvalnykh zakhodiv [PDF]. Bukovynskyy medychnyy visnyk; 22(4):88–98. Retrieved from https://e-bmv.bsmu.edu.ua/article/view/2413-0737.XXII.4.88.2018.98
Ponomarenko G. V., Kovalenko V. L., Kukhtyn M. D., Paliy A. P., Bodnar O. O., Rebenko H. I., Kozytska T. G., Makarevich T. V., Ponomarenko O. V., Palii A. P. (2020). Evaluation of acute toxicity of the «Orgasept» disinfectant. Ukrainian Journal of Ecology; 10(4):273–278. doi.:10.15421/2020_1982
Russell A. D. (2002). Mechanisms of antimicrobial action of antiseptics and disinfectants. Journal of Antimicrobial Chemotherapy; 49(4):597–599. doi.:10.1093/jac/49.4.597
Rutala W. A., Weber D. J. (2019). Disinfection, sterilization, and antisepsis: An overview. American Journal of Infection Control; 47:3–9. doi.:10.1016/j.ajic.2019.01.018
Tako M., Kerekes E. B., Zambrano C., Kotogan A., Papp T., Krisch J., Vagvolgyi C. (2020). Plant phenolics and phenolic-enriched extracts as antimicrobial agents. Antioxidants; 9(2):165. doi.:10.3390/antiox9020165
Tarka P., Nitsch-Osuch A. (2021). Evaluating the virucidal activity of disinfectants according to European Union standards. Viruses; 13(4):534. doi.:10.3390/v13040534
Wales A., Gosling R. J., Bare H. L., Davies R. H. (2020). Disinfectant testing for veterinary and agricultural applications. Zoonoses and Public Health; 67(5):435–447. doi.:10.1111/zph.12830
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 журнал "One Health Journal"
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
